Неділя, 25.06.2017, 13:59
Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS

Рахівський районний будинок дитячої та юнацької творчості

 










Категорії
Національно-патріотичне виховання [1]
Робота установи за Національно-патріотичним напрямком
Педагогіка [22]
ВЧИТЕЛЮ Інформатики [3]
Збірка уроків та практичних робіт по інформатиці. Розробки уроків по інформатиці для школи та позашкільного навчання. Нормативно правова документація.
ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО [54]
Тут Ви знайдете все про Гуцулів
Легенди нашого краю [52]
Тут Ви знайдете легенди Рахівщини та Закарпаття в цілому...
WINDOWS [42]
Науковий всесвіт [7]
Банк "Обдарована дитина" [28]
МЕНЮ
Новини ОСВІТИ
Архів
Випадкові ФОТО
        
Коренепластика
        
Фестиваль №5
        
Дизайн
        
Знай і люби свій край
        
Дизайн
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Наша Кнопка

Рахівський РБДЮТ - РАХІВ
Код кнопки


Зробити самому

Бібліотека онлайн

Головна » Статті » ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО

Залізниця на Закарпатській Гуцульщині

Однією з "білих плям” в історії Рахівщини є будівництво залізниці від Ділового до Яблуницького перевалу. Тим більше, що в 1994 році виповнилося 100 років, як по ній проїхав перший поїзд. Тоді даний факт залишився непоміченим. А слід би, адже в житті людей та економіці району залізниця відігравала і відіграє значну роль і по сьогодні.

Не забув щось-таки написати вихідець із селища Ясіня Василь Попадюк. Щоправда, публікація вийшла за кордоном, де і проживає. В 1986 році в м. Чікаго побачили світ спогади про будівництво залізниці, вміщені в "Історії Гуцульщини” автором якої є М.Домашевський. Звичайно це досить мало. Але наведені скупі відомості, спогади і перекази окремих людей, вивчення цієї проблеми на місцях дає змогу дещо ширше висвітлити забутий історичний факт.

Отже, якщо говорити про будівництво залізниці від Трибушан до перевалу, точніше до залізничної станції Вороненко, і зведення залізничних станцій Трибушани, Берлебаш, Рахів, Білин, Кваси, Ясіня і Зімір, то це відбувалося на прикінці 70-х. у 80-х. на початку 90-х років ХIX ст. за Австро-Угорщини. Роботи йшли одночастно у багатьох місцях. Головними майстрами – будівельниками були "бараби” – так гуцули називали італійців з північно-східної Італії, частина якої перебувала під владою згаданої імперії.

Відомо, що вони славилися як добрі фахівці по будівництву залізниць, тунелів, мостів, мурів, будинків, а також різноманітних бетонних споруд. Саме тому австро-угорські власті використовували працю італійців на прокладанні залізниці у Карпатах, котра б сприяла кращому використанню багатств Гуцульщини.

Починаючи від Сиготу, головного місця Мараморського комітету, до складу якого входив і Рахівський округ, будівельники залізниці зіткнулися з надзвичайними труднощами, бо гориста місцевість, річка Тиса та гірські потоки змушували прокопувати декілька тунелів і зводити залізничні мости.

До робіт австро-угорські власті залучали й багато місцевого населення, тобто гуцулів. Звичайно, їм доручали виконувати лише найнекваліфікованішу працю: земляні роботи, доставку каменя, підготовку насипу під колію (штрику), носіння шпал (шліферів) та іншу найважчу працю. Щоправда, людська пам”ять майже не зберегла імена тих гуцулів-штрикарів, як усіх їх тоді називали. До нас дійшли згадки про декількох з них  - це Василь Попадюк з Ясіня, Дмитро Семенюк з Берлебаша. Прокоп’юк з Рахова.

Проте збереглися перекази очевидців, котрі розповідали про мало відомі факти, які мали місце під час будівництва залізниці. Наприклад, у одному з них йдеться про поширення заразних хвороб, від яких десятки, сотні людей помирали і їх зразу ховали поблизу колії, щоб уникнути зараження інших.

Одним із джерел поширення холери був старий цвинтар у Берлебаші, частина якого була зруйнована, точніше розмита водою Тиси під час робіт. Як розповідали за свого життя Микола Семенюк і Василь Йонаш, старожили з Костилівки, головне русло річки в кінці села протікало там, де тепер знаходиться озеро в урочищі Жолоб, поблизу порівняно недавно побудованої колиби "Плай”. Щоб прокласти залізницю, треба було відгородити високим насипом підмурованай мурами правий берег і по ньому прокласти колію, що і зробили. В ході робіт бурхлива і стрімка Тиса, поступово підмивала лівий берег, особливо під час сильних злив, де було старе кладовище (цвинтар).

Перед очима працюючих постало страхітливе видовище, коли по річці час від часу почали пливти домовини і залишки людських тіл. Це також стало причиною нового спалаху холери, від якої вмирало чимало людей.

На жаль, ні письмові джерела, ні людська пам”ять не зберегли імена тих, хто проектував і керував будівництвом залізниці, А це були, без сумніву, першокласні спеціалісти-інженери. Про одного з них, безіменного, згадується в людських переказах. Він спроектував прокладання найдовшого тунелю на самому перевалі. Тунель прокопували з двох боків, а проектант скерував роботу двох груп робітників, щоб вони не розминулися і своєчасно зустрілися під землею. Але у визначений ним срок зустрічі не відбулося, і проектант застрелився. Роботи продовжувалися і через невеликий час ця зустріч таки відбулася.

Ще важче встановити  прізвища тих майстрів-будівничих з північно-східної Італії, котрі прокладали залізницю через Закарпатську Гуцульщину. Але так судилося, що не всі з тих, хто залишився живим, повернулися додому. Окремі з них осилилися тут. Й понині в Діловому живуть нащадки італійців, які своєю працею створили собі рукотворний пам»ятник-залізницю. Це Мартиглоні, Манфреді, Корадіні, Голібарді.

Серед семи залізничних станцій на Рахівщині найбільшою була в Ясінях, де розташувалося керівництво, зали для пасажирів, ресторан та житлове приміщення начальника станції, котрим протягом 20 років перед Другою світовою війною був чех Ян Сикора, а також депо. Вона була однією з найбільших на Закарпатті.

В будівництво приміщення та залізничної станції у Ясінях, крім італійців, багато праці вклали місцеві гуцули. Їхнім керівником був Василь Попадюк-Базь, якого потім затвердилана цій посаді урядова австро-угорська комісія.

Завершення будівництва залізниці на Закарпатській Гуцульщині, як згадується в третьому томі "Історії Гуцульщини”, закінчилося урочистостями у Кошіпах (Словаччина) куди приїхав цісар Франц Йосип Габсбург. За його розпорядженням тією новою залізницею прибула на урочисті делегація гуцулів з Ясіня на чолі з Василем Попадюком-Базем. Тут гуцульська делегація була в центрі уваги і одержала багато подяк за добру роботу. Ця подія, напевно, відбулася не раніше 1894 року, коли почався регулярний рух поїздів по новозбудованій залізниці.

Звичайно, авторові цієї статті не вдалося в повному обсязі висвітлити питання. Але хотілося б, щоб відгукнулися ті любителі-краєзнавці, а також всі бажаючі, нащадки будівельників нашої залізниці, які щось можуть доповнити із згаданої теми. Тим більше, що крім неї на Рахівщині функціонували вузьколійки – до Кобилецької Поляни, Богдана, де навіть курсували пасажирські поїзди. Подібні були у Великому Потоці  с.Костилівки (Берлибаш), у Студеному та Козьмешику с. Лазещина. Хто та коли їх будував – це теж мало відомо, а також чому вони перестали функціонувати, адже їх будували в основному місцеві люди.

Категорія: ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО | Додав: asdewq (23.01.2011)
Переглядів: 1787 | Теги: Ясіня, Гуцульщина, Залізниця, Рахів | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Код *:



Недавні статті про Рахівщину та про Гуцульщину


Районний конкурс читців "Ми діти...
Гуцульська шкатулка для короля Швеції
Про походження назви “гуцул” та “Гуцу...
Територія і розселення гуцулів
Гуцульщина в далекому минулому
Початок заселення (колонізації) Гуцул...
Заняття гуцулів у давнину + Відео
Селянсько-козацькі повстання і гуцули
Хмельниччина і гуцули
Опришківський рух. Олекса Довбуш. Сор...
Солеваріння на Гуцульщині, як один із...
Початки поширення освіти на Гуцульщин...
Міні профіль




Читати повідомлення ()

Гість,
ми раді вас бачити.
Будь ласка зареєструйтесь
або авторизуйтесь!

Логин:
Пароль:


Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Сьогодні сайт відвідали:
леська
Коло друзів
Позашкільна ОСВІТА
Ваша дислокація










Можливо Вас зацікавить


[07.03.2011] [Педагогіка]

Афоризми ВЕЛИКИХ людей (8138)

[26.11.2010] [Педагогіка]

Художньо-естетичний розвиток Образотворча діяльність (добірка дидактичних ігор) (5531)

[12.01.2011] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Мова гуцулів (5279)

[11.01.2011] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Гуцульське вбрання. Чоловічий і жіночий одяг (5025)

[30.03.2010] [WINDOWS]

Секрети в контакті. Краща підбірка секретів сайту вконтакте.ру (4719)

[30.12.2010] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Гуцульські народні звичаї, свята та обряди. Полонинський хід (4328)

[10.01.2011] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Різдво Господнє. Інші свята зимового циклу (3955)

[05.05.2010] [Науковий всесвіт]

Проблеми глобального потепління для України (3912)

[22.03.2010] [Педагогіка]

Робота з обдарованими дітьми (3675)

[15.11.2011] [Педагогіка]

Районна рада учнівського самоврядування (3631)


 

 

 

Contact  

Книга для гостей  

Контактна інформація  

Зворотній зв'язок  

Ваш IP: 54.198.118.197

  Рахівський РБДЮТ © 2009 - 2017   

Карта сайта - sitemap.xml

  Informations

  Про РБДЮТ

  Історія РБДЮТ

  Керівництво