Солеторговці, так звані просоли з Гуцульщини, як і коломийці з Лівобережжя, не лише торгували сіллю, виробами ремісників, сукном та іншим товаром, але й сприяли поширенню книг, переважно церковних. Це сприяло поширенню освіти серед гуцулів. У церквах Гуцульщини ще й сьогодні можна зустріти книги-стародруки, які друкувалися в друкарнях Львова, Києва, Чернігова, Унева і навіть Москви у XVII-XVIII ст. Сьогодні їх мало залишилося по церквах Гуцульщини, оскільки багато було втрачено в 50-60 роки, коли закривалися і руйнувалися церкви. Уцілілі зберігаються у фондах музеїв Львова, Києва, Івано-Франківська, деякі потрпапили в приватні руки. Вони цінні не лише своїм старовинним шрифтом, гравюрами, кольоровими розписами, але й тими хронікальними записами, які робили в них дяки.

На основі описів церковних візитацій, рукописів, які збереглися у фондах Львівського музею українського мистецтва, вдалося скласти реєстр стародруків по церквах Гуцульщини за станом на 1753 рік. У 1753 році в 51 церкві Гуцульщини зберігалося 253 примірники церковних книг, з яких 72 було надруковані у Львові, 23 – у Києві, 83 – в Уневі.

Економічні зв’язки Гуцульщини з Великою Україною сприяли поширенню книг по всій Галичині. Галицький краєзнавець А.Петрушевич в 1887 році писав, що "жителі Гуцульщини, торгуючи сіллю в м.Києві”, купували там церковні та інші книги, тому по гірських церквах зустрічаємо дуже багато видань Києва й навіть Москви. Так, на Часослові в церкві Слободи Рунгурській в 1770 році був такий надпис: "Стефан Гриджин, син жителя Слободи Рунгурської, купив Часослов изд(ния) Києво-Печерської Лаври 1760 року…. в Києві богоспасаємом  граде на Подолі з комори до храму… в селе Слободе Рунгурской,  вручено 1770  месяца августа…”

За даними А.Петрушевича,  в церкві зберігалася "Мінея Общая”, видана 1680 року,  "Апостол”,  виданий у Москві в 1721 році. У церквах сіл Молодятина і Марківці зустрічаємо Києво-Печерське видання: "Мінея Общая” (1680 року), "Акафіст” (1709 року), "Тріод пісний” (1685 року), виданий в Чернігові в Троїцько-Іллінському монастирі.

Наведені факти переконують нас, що на Гуцульщині в цей період появляється багато книг. А раз були книги, то були і люди, які їх читали.

Читати далі:

[21.05.2015] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО] Розвиток освіти на Гуцульщині в ХІХ та на початку ХХ ст. (311)	[05.06.2015] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО] Початок заселення (колонізації) Гуцульщини (654)
[16.05.2015] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО] Гуцульщина і Центр Європи (368)	[08.06.2015] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО] Про походження назви “гуцул” та “Гуцульщина” (882)

Cтатті про Рахівщину та про Гуцульщину

Районний конкурс читців "Ми діти...	Гуцульська шкатулка для короля Швеції	Про походження назви “гуцул” та “Гуцу...
Територія і розселення гуцулів	Гуцульщина в далекому минулому	Початок заселення (колонізації) Гуцул...
Заняття гуцулів у давнину + Відео	Селянсько-козацькі повстання і гуцули	Хмельниччина і гуцули
Опришківський рух. Олекса Довбуш. Сор...	Солеваріння на Гуцульщині, як один із...	Початки поширення освіти на Гуцульщин...