Солеторговці, так звані просоли з Гуцульщини, як і коломийці з Лівобережжя, не лише торгували сіллю, виробами ремісників, сукном та іншим товаром, але й сприяли поширенню книг, переважно церковних. Це сприяло поширенню освіти серед гуцулів. У церквах Гуцульщини ще й сьогодні можна зустріти книги-стародруки, які друкувалися в друкарнях Львова, Києва, Чернігова, Унева і навіть Москви у XVII-XVIII ст. Сьогодні їх мало залишилося по церквах Гуцульщини, оскільки багато було втрачено в 50-60 роки, коли закривалися і руйнувалися церкви. Уцілілі зберігаються у фондах музеїв Львова, Києва, Івано-Франківська, деякі потрпапили в приватні руки. Вони цінні не лише своїм старовинним шрифтом, гравюрами, кольоровими розписами, але й тими хронікальними записами, які робили в них дяки.

На основі описів церковних візитацій, рукописів, які збереглися у фондах Львівського музею українського мистецтва, вдалося скласти реєстр стародруків по церквах Гуцульщини за станом на 1753 рік. У 1753 році в 51 церкві Гуцульщини зберігалося 253 примірники церковних книг, з яких 72 було надруковані у Львові, 23 – у Києві, 83 – в Уневі.

Економічні зв’язки Гуцульщини з Великою Україною сприяли поширенню книг по всій Галичині. Галицький краєзнавець А.Петрушевич в 1887 році писав, що "жителі Гуцульщини, торгуючи сіллю в м.Києві”, купували там церковні та інші книги, тому по гірських церквах зустрічаємо дуже багато видань Києва й навіть Москви. Так, на Часослові в церкві Слободи Рунгурській в 1770 році був такий надпис: "Стефан Гриджин, син жителя Слободи Рунгурської, купив Часослов изд(ния) Києво-Печерської Лаври 1760 року…. в Києві богоспасаємом  граде на Подолі з комори до храму… в селе Слободе Рунгурской,  вручено 1770  месяца августа…”

За даними А.Петрушевича,  в церкві зберігалася "Мінея Общая”, видана 1680 року,  "Апостол”,  виданий у Москві в 1721 році. У церквах сіл Молодятина і Марківці зустрічаємо Києво-Печерське видання: "Мінея Общая” (1680 року), "Акафіст” (1709 року), "Тріод пісний” (1685 року), виданий в Чернігові в Троїцько-Іллінському монастирі.

Наведені факти переконують нас, що на Гуцульщині в цей період появляється багато книг. А раз були книги, то були і люди, які їх читали.

Читати далі:

[01.06.2015] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО] Опришківський рух. Олекса Довбуш. Соратники і наступники О. Довбуша (2190)	[07.06.2015] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО] Територія і розселення гуцулів (1569)
[26.12.2010] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО] Господарювання гуцулів (2546)	[31.05.2015] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО] Солеваріння на Гуцульщині, як один із вузлових пунктів економічних зв’язків на Рахівщині (1595)

Cтатті про Рахівщину та про Гуцульщину

Районний конкурс читців "Ми діти...	Гуцульська шкатулка для короля Швеції	Про походження назви “гуцул” та “Гуцу...
Територія і розселення гуцулів	Гуцульщина в далекому минулому	Початок заселення (колонізації) Гуцул...
Заняття гуцулів у давнину + Відео	Селянсько-козацькі повстання і гуцули	Хмельниччина і гуцули
Опришківський рух. Олекса Довбуш. Сор...	Солеваріння на Гуцульщині, як один із...	Початки поширення освіти на Гуцульщин...