МЕНЮ
Новини osvita.ua
Календар
Архів
Наша Кнопка
|
Головна » 22. Гуцульщина в 20-ті і 30-ті роки ХХ століття. Карпатська Україна і Гуцульщина Гуцульщина в 20-ті і 30-ті роки ХХ століття була
поділена сусідніми державами. Прикарпатську Гуцульщину приєднала Польща,
Вижницький і Путильський райони Північної Буковини захопила Румунія, Закарпатську Гуцульщину –
Чехословаччина. Становище гуцулів Прикарпаття у Польщі було тяжким, оскільки найбільш
придатні для рільництва українські землі стали належати полякам, а українцям
залишалося піщані та глинисті. Родила та земля погано, і селяни мусили
найматися до землевласників, багато тисяч продовжувало виїжджати, шукаючи кращої
долі за океаном, в Америку і Австралію. Промисловість на Прикарпатті була
слабкою, головним чином невеличкі підприємства, та й на тих хазяйнували поляки.
Заробітна плата гуцулів була значно меншою, а умови їхньої праці значно
гіршими, ніж у поляків; процвітало безробіття. Польський уряд багато у чому обмежував
права гуцулів, зокрема у багатьох школах предмети викладалися польською мовою. Гуцули Північної Буковини перебували
під владою Румунії. Проведений земельний перерозподіл відновив велике землеволодіння
румунських поміщиків. У результаті селяни, як раніше чимало мали землі, знову
опинилися з маленькими ділянками або зовсім без них. Важким тягарем лягли на
селян і високі податки.У Румунії, як і в Польщі, гуцули зазнавали усіляких
утисків. Українські школи, бібліотеки, клуби закривалися. В установах
заборонялося розмовляти українською мовою. Гуцули Закарпаття під владою
Чехословаччини жили дещо краще. Частина з них володіли великими земельними
ділянками, деякі обробляли поміщицьку землю, за що отримували частину врожаю.
Однак, багато селян були безземельними.На відміну від польського і румунського
урядів чехословацький дозволив гуцулам користуватися рідною українською мовою.
В селах відкривалися початкові школи, в Рахові, Ясінях та Великому Бичкові працювали
горожанки (неповні середні школи). Відкривалися бібліотеки, хати-читальні, в деяких населених пунктах
створювалися драматичні гуртки та хори. Значну роль у поширенні освіти та
культури відігравало товариство "Просвіта”, що активно діяло на Рахівщині. Проте, у важкому становищі були
робітники, адже у промисловості, ремеслі, будівництві було зайнято лише до 11%
населення. Рівень їх заробітної плати
був у середньому на 38-40% нижчим ніж у чехів, а ціни на товари на 25-30%
вищими. Якщо сюди додати сезонність робіт і повне безробіття багатьох
робітників, то можна зрозуміти причини зростання класової боротьби у багатьох
селах. Але особливо ця боротьба була
активною у Великому Бичкові, Богдані, Ясінях та Рахові. На всіх теренах роз’єднаної Гуцульщини,
як і на всіх західноукраїнських землях, незважаючи ні на що, українці зберігали
пам’ять про славне минуле України, материнську мову, у них жевріла також надія
на об’єднання в єдину національну державу. Населення Закарпаття, як і гуцули
Рахівщини, вело боротьбу за автономію краю в складі Чехословаччини, що сталося
9 жовтня 1938 року. Однак, частина території Закарпаття незабаром була
захоплена угорськими військами і новою столицею Карпатської України стає
м.Хуст. 12 лютого 1939 року відбулися вибори до Сойму, який 15 березня на своєму першому засіданні проголосив
незалежність Карпатської України і обрав президентом А.Волошина. Однак 15 березня 1939 року війська
фашистської Угорщини почали повне загарбання Закарпаття, в тому числі і
Рахівщини. У Карпатської України не було інших
захисників, крім січовиків-добровольців. Карпатська Січ на той час була досить
слабо озброєна, і воювати їй проти регулярної угорської армії було важко, тим
більше – проти танків, літаків, гармат, кулеметів. І тому багато січовиків загинули
на берегах Тиси під Хустом, на Красному полі. Бої захисників Карпатської України проти агресора
тривали до 18 березня 1939 року. За чей час загинуло понад 6 тисяч стрільців, в
тому числі й добровольців із всієї Гуцульщини, що прийшли на допомогу із-за Яблуницького
перевалу. Значна частина їх була по-звірячому закатована й похована в братських
могилах, чимало покидано у весняну Тису. Багато стрільців загинуло від рук
польських прикордонних військ при спробі перейти через Карпатський хребет у
Польщу. Таке ж було і на румунському кордоні. Таким чином, Друга світова війна для гуцулів почалася
15 березня 1939 року, коли війська фашистської Угорщини за згодою Німеччини
почали війну проти незалежної держави Карпатської України. Читати далі: 21. Гуцульщина і перша світова війна. Гуцульська республіка (в с.Ясіня) 22. Гуцульщина в 20-ті і 30-ті роки ХХ століття. Карпатська Україна і Гуцульщина 23. Друга світова війна і Гуцульщина 24. Гуцульщина в радянський час. Гуцульщина і сьогодення Подібні теми: Cтатті про Рахівщину та про Гуцульщину
|
Міні профіль
![]() Читати повідомлення () Гість, ми раді вас бачити. Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь! Онлайн всього: 8 Гостей: 8 Користувачів: 0
Випадкові ФОТО
Рахів
Відео
Вистава "Моя Україна"
Рахівщина має ТАЛАНТ - Красива заставка в стилі 20 ст. FOX
Створити вебінар - Рахів
На Рахівщині пройшла "Віфлиємська зірочка-2016"
|
Про РАХІВ | РАХІВ - ВІДЕО | РАХІВ - ФОТО |
Інформація про РАХІВ | Відео з сторінок життя міста РАХІВ | Юні друзі природи |
Місто Рахів | Відео Рахівського РБДЮТ | Знай і люби свій край |
Земля РАХА | РБДЮТ - "ТіКомуЗа" | Змагання з пішохідного туризму |
|
| ||||||||
|
| ||||||||
|
| ||||||||
|
| ||||||||
|
|
|
||
ContactКнига для гостейКонтактна інформаціяЗворотній зв'язок |
Ваш IP: 44.192.112.123 Рахівський РБДЮТ © 2009 - 2021 |
InformationsПро РБДЮТІсторія РБДЮТКерівництво |
|