Вівторок, 22.08.2017, 15:00
Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS

Рахівський районний будинок дитячої та юнацької творчості

 










Категорії
Національно-патріотичне виховання [1]
Робота установи за Національно-патріотичним напрямком
Педагогіка [22]
ВЧИТЕЛЮ Інформатики [3]
Збірка уроків та практичних робіт по інформатиці. Розробки уроків по інформатиці для школи та позашкільного навчання. Нормативно правова документація.
ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО [54]
Тут Ви знайдете все про Гуцулів
Легенди нашого краю [52]
Тут Ви знайдете легенди Рахівщини та Закарпаття в цілому...
WINDOWS [42]
Науковий всесвіт [7]
Банк "Обдарована дитина" [28]
МЕНЮ
Новини ОСВІТИ
Архів
Випадкові ФОТО
        
Старе місто РАХІВ
        
Дизайн
        
Змагання з пішохідного туризму-21.05.2009 р
        
Драматичний гурток "Юність"
        
Змагання з пішохідного туризму-21.05.2009 р
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Наша Кнопка

Рахівський РБДЮТ - РАХІВ
Код кнопки


Зробити самому

Бібліотека онлайн

Головна » Статті » ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО

Таланти гуцульського племені. Пісенна творчість і танці Гуцулів
Пісенна творчість і танці Гуцулів

Гуцульське племя було дуже талановите і виказувало великі здібності, особливо, до всяких ремесел і, в першу чергу, до різб”ярства, про що вже говорилося раніше.

      Гуцулит мали хист до шутки(фіглі), краси і поезії.Се можна було побачити і почути на кожнім місці і при всякій нагоді. Їх поезія надзвичайно багата, оригінальна і носить в собі сліди глибокої давнини. З їх міфів, що досі зібрані тільки в незначній мірі, можна вивести цілу міфологічну систему. Гуцульська фантазія виступає в них у повній силі і красі. Характеристика демонів, знаних і іншими племенами, майстерні, а матеріали для їх пізнання – першорядної вартості. Є і незнані деінде демони, як Паликопа (різновод Громовика) або Чугайстер (також Чугайстрик). Останній виглядав як чоловік, але такий високий, що вищий від смерек, увесь у білому одязі. Він бігав по лісах і поїдав лісовиці (нявки), які вперед пік на рожні при ватрі. До людей відносився приязно, говорив з ними, грівся при ватрі, а деколи просив у танець, і одтанцювавши своє, одпускав в мирі.Велику роль у гуцулів відігравали також земляні боги, до яких зверталися вони в різних життевих пригодах.

      В гуцульських легендах займає дуже багато місця творення світу, різних істот, різних приладів, потрібних чоловікові та з”ява винаходів. У всіх відбувалося змагання Бога з Арідником (чортом). Перший творив усе добре, другий – усе зле, тоді коли ж Арідник робив щось добре (приміром огонь), Бог старався відібрати се від нього і передати чоловікові для ужитку… Другий, більший цикл, творив легенди про Соломона, третій і, найбільший, легенди про Христа і апостолів, в кінці легенди про святих. Із усіх тих оповідань дихала глибока старовина, тому для студій (вивчення) представляла першорядний інтерес.

      Гуцульські казки хоч і не приносять, нових, незнаних мотивів, та всеж мають місце нові особливості та визнаються буйною фантастичністю що в інших сторонах часто занепадало та виглядало бідненько. Число їх дуже значне.

      На особливу увагу заслуговують перекази. Вони прив”язані до різних осель, гір, скал, полонин, осіб та подій. Найбільшою популярністю  користувалися  перекази про опришків, що жиють досі у живій пам”яті народу. Усі перекази се не що інше, як написана поетична історія гуцулів. Через те вага її для пізнання гуцульського побуту в давнині й теперішності надзвичайно велика.

      Гуцульські анектоди визначалися великим гумором, дотепністю та сатирою. Вони грубі, не люблять речі завивати в бавовну, та все те рівноважиться  їх простотою і майже дитячою наівністю. Число їх незмірно

велике.

      Як гуцульський світ був відмінний зовсім від світа жителів низин, як відмінне гуцульське життя, так само відмінена і гуцульська пісня (співанка). Епічна поезія переважає тут ліричну,  кломийкова форма переважає      всяку іншу. А що з формою в”яжеться мелодія, то, очевидно, при невеликім багатстві форм не може бути багатства мелодій. Їх можна зазначити чотирма головними типами: колядова і весільна (обрядові) та коломийкова і козачкова (танцювальні). Тяжко пояснити сю убогість мелодій – тим більше, що гуцули дуже любили і спів, і музику та все ж се справжній факт. Та хоч сих мелодій небагато, та кожна з них програвана на сопілці або на гуслях (скрипці), визначалася великим багатством прикрас і мережанок (варіацій). Вони такі ніжні і при повторюванню мелодій так змінювалися, що їх дуже тяжко було для вуха вловити.

      Пісень у гуцулів багато і вони визначалися не тільки фантазією але й чудовими порівнюваннями, зачерпнутими з природи.  Своїм виразом, метром (розміром) і ритмом вони нагадують дзюрчання води по камінню і малих порогах (водопадах) та падання її в ковбури у гірських потоках. Особливо ярко (яскраво) виявлялася у них любов гуцулів до своєї землі, і мягкістю та ніжністю почувань (почуттів), що при всіх недостачах сего племені робили його для кожного симпатичним.   

      Перше місце межи гуцульськими піснями  належить, безперечно, колядкам і щедрівкам.Спокійним, легким епічним стилем, білим, але прегарним віршем змальовували вони сцени з давно минулого, буйного життя, викликаючи в слухача, або читача тугу за тим далеким, малознаним, гарним, як мрія, і милим, як сон, минулим. Чудові образи, що пересуваються один за одним, як у калейдоскопі, приневолюють забувати навіть про монтонність мелодій. Про те саме старається і сам обряд колядування, поєднуючи пісні, слова, музику і танці. Окремий відділ творить колядки, до яких одначе домішані і передхристиянські елементи.

      Межи необрядовими епічними піснями вирізняються помітно пісні опришківські, що оспівують подвиги поодиноких опришків, та балади, сюжетом яких була яка-небудь сумна, трагічна подія, що виразила народну фантазію. Вони постають, звичайно, з історичних пісень тим способом, що всякі імена, назви, подробиці стиралися і забувалися в пам”яті, через що пісню важко було приложити до докладно означеного часу і місця.  Були межи гуцулами також історичні пісні, почерпнуті з місцевої історії. Всі епічні пісні гуцульські, як би вони первісно не були складені, прибирали з часом коломийковий розмір і співалися на коломийкову мелодію.

      Коломийковий розмір у всій народній поезії витискав інші щораз більше і заповнював всевладно, хоч се з загального погляду зовсім не бажаний прояв.

      Весільні пісні, в основному, сходилися з такими ж піснями інших племен, зате оьбряд відрізнявся, що було пов”язано, в першу ченргу, з віруваннями, зв”язаних з ними.

      Коломийки і козачки не вирізнялися ні формою, ні змістом від співаних в інших місцевостях. Зате у них, особливо в коломийці, змальоване все гуцульське життя, починаючи від уродин до гробової дошки. Число їх незмірне і списати їх вичерпуюче неможливо, бо одні з них забувалися але на їх місце творилися все нові.

танець Гуцулів, Гуцули танцюють

      Як коломийки змальовували і охоплювали усе побутове життя, так вірування опановували усе духовне життя гуцула.  Чи він вставав, чи лягав; чи працював, чи відпочивав; чи йшов у дорогу, чи сидів дома; чи здоровий, чи хворий; чи свято, чи будний день; чи зима, чи літо; чи сам, чи в товаристві; чи родився, чи умирав – з усім було злучено якесь вірування се  ніщо інше, як останки давньої передхристиянської віри. Якби їх зібрати, та систематизувати, то на їх основі можна було відтворити в значній мірі, як не в цілості, давній релігійний церемоніал (обряд).

      Побіч вірувань стояли заклинання та зашептування, якими послуговувалися гуцули в різних життєвих пригодах. Під гуситою християнською поволокою крилися елементи передхристиянської доби. І їх вивчення давало пізнання давньої віри. Гуцульських козачків (танців) не було багато, серед яких можна назвати: гуцулку (коломийку), козак, півторак, аркан, шипітський танець, волошка, рівний танець… в них помітні, в основному, чотири рухи: тропак, гайдук, голубець, обкручування. Треба зазначити, що танцюючи, гуцули користувалися топірцями, підкидаючи їх високо в гору  і ловлячи спритно назад. Вцілому вони були добрими танцюристами.

Категорія: ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО | Додав: asdewq (13.01.2011)
Переглядів: 3049 | Теги: танці Гуцулів, таланти, Пісенна творчість | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Код *:



Недавні статті про Рахівщину та про Гуцульщину


Районний конкурс читців "Ми діти...
Гуцульська шкатулка для короля Швеції
Про походження назви “гуцул” та “Гуцу...
Територія і розселення гуцулів
Гуцульщина в далекому минулому
Початок заселення (колонізації) Гуцул...
Заняття гуцулів у давнину + Відео
Селянсько-козацькі повстання і гуцули
Хмельниччина і гуцули
Опришківський рух. Олекса Довбуш. Сор...
Солеваріння на Гуцульщині, як один із...
Початки поширення освіти на Гуцульщин...
Міні профіль




Читати повідомлення ()

Гість,
ми раді вас бачити.
Будь ласка зареєструйтесь
або авторизуйтесь!

Логин:
Пароль:


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Сьогодні сайт відвідали:
Коло друзів
Позашкільна ОСВІТА
Ваша дислокація










Можливо Вас зацікавить


[07.03.2011] [Педагогіка]

Афоризми ВЕЛИКИХ людей (8366)

[26.11.2010] [Педагогіка]

Художньо-естетичний розвиток Образотворча діяльність (добірка дидактичних ігор) (5672)

[12.01.2011] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Мова гуцулів (5494)

[11.01.2011] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Гуцульське вбрання. Чоловічий і жіночий одяг (5144)

[30.03.2010] [WINDOWS]

Секрети в контакті. Краща підбірка секретів сайту вконтакте.ру (4775)

[30.12.2010] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Гуцульські народні звичаї, свята та обряди. Полонинський хід (4428)

[10.01.2011] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Різдво Господнє. Інші свята зимового циклу (4009)

[05.05.2010] [Науковий всесвіт]

Проблеми глобального потепління для України (3980)

[24.02.2010] [WINDOWS]

Стандартні комбінації клавіш Windows. (3816)

[22.03.2010] [Педагогіка]

Робота з обдарованими дітьми (3739)


 

 

 

Contact  

Книга для гостей  

Контактна інформація  

Зворотній зв'язок  

Ваш IP: 54.166.199.43

  Рахівський РБДЮТ © 2009 - 2017   

Карта сайта - sitemap.xml

  Informations

  Про РБДЮТ

  Історія РБДЮТ

  Керівництво