Про РАХІВ

 РАХІВ - ВІДЕО

 РАХІВ - ФОТО

  Інформація про РАХІВ 

  Відео з сторінок життя міста РАХІВ 

 Юні друзі природи

 Місто Рахів

 Відео Рахівського РБДЮТ

 Знай і люби свій край

 Земля РАХА

 РБДЮТ - "ТіКомуЗа"

  Змагання з пішохідного туризму 

     Вагому роль в історії України відіграло гуцульське солеваріння. Це – ціла проблема, якка ще як слід не вивчена, один із вузлових пунктів економічних зв’язків між Гуцульщиною та Великою Україною, деякими іншими країнами, що сягають давніх часів і мають кількавікову історію.

     Соляні джерела на Гуцульщині з праісторичних часів сприяли бурхливому розвитку соляних промислів. Знахідки примітивних кам’яних знарядь біля старих соляних шахт дають підставу гадати, що на Гуцульщині добували сіль дуже давно.

     З письмових джерел довідуємось про широке продукування солі в княжу добу. Гуцульська сіль живила всю Київську Русь ІХ-ХІ ст.  та Галицько-Волинську державу ХІІ-ХІV ст. Так, в Києво-Печерському  патерику зустрічаємо запис,  що в 1006 році, внаслідок князівських міжусобиць, гуцульська сіль в київську державу не дійшла, а тому "не бисть солі по всій Руській землі”. Запис в Іпатівському літописі  1164 року свідчить, що сіль із Гуцульщини розвозилася великими валками, бо під час повені на Дністрі затонуло 300 солеторговців із товаром.

     У Галицько-Волинському літописі  під 1240 роком гуцульську сіль літописець називав "коломийською”. Вона належала  князівським маєткам і прибуток з неї йшов  на воїнів ("оружників”)  князя Данила Галицького.

     Про "соляне джерело”  у найстаршому гуцульському селі Уторопах згадується під 1367 роком.  Поступово в джерелах згадуються гуцульські солеварні, яких тоді називали  "жупами”, в Косові, Кутах. В ХV-ХVІІ ст. вони входили в Покутський край, тому їх офіційно найменували "покутськими банями”.

     Сіль з Гуцульщини солеторговці вивозили через Яблунів, Вербіж до Коломиї, де був головний склад солі, а звідти – чумацькі мажі, через  Гвіздець, Теребовлю, Поділля, завозили її в Україну. Візницьким промислом займалися, здебільшого, жителі Мишина, Ключева, Косова. Оскільки завоювання Криму татарами припинило  довіз кримської солі, то Гуцульщина стала головним постачальником солі майже на всіх українських землях. Щороку чумацькі валки з Гуцульщини відправлялися у всі регіони України: Поділля, Волинь, Київщину, Правобережжя і Лівобережжя, навіть у Білорусію і Литву. Це сприяло широкому товарно-грошовому обігу.

     Широка реалізація гуцульської солі  на Україні сприяла виникненню великої групи солеторговців на Наддніпрянщині, яких називали коломийцями (назва походить від м.Коломиї).

     Документальні матеріали засвідчують, що коломийці, які їздили на Гуцульщину за сіллю, проживали в багатьох населених пунктах Лівобережжя, де існували цілі села коломийців. Вони приносили вісті з України, спілкувалися з гуцулами. Відомо, що і запорожці прибували за сіллю на Гуцульщину, а в 1646 році до Утороп приїздив за сіллю син    Богдана Хмельницького Тиміш.

     Коломийці привозили на Гуцульщину бочкову засолену рибу із Запоріжжя і Дону, ремісничі вироби та інші товари. Вони вели широку торговлю в Коломиї, Косові, де закуповували, крім солі, сукна, ліжники, вовну. Торгівля товарами велася у великих розмірах. Так, у 1718 році гуцули з Березова везли  на Україну сіль 25 мажами, а коломийці з Гетьманської України 20 мажами через Коломию, Поділля, форпости Васильківської застави привезли на торги Лівобережних міст багато солі дробкової і, як записано в актах, "дивовижних гірських виробів”. Коломийцями ставали різні верстви населення Лівобережної України – селяни, міщани, козаки, духовенство, монахи, одним словом, всі ті, хто їздив по сіль  на Гуцульщину.

     Гуцули Закарпаття завозили сіль із Солотвина (Тячівський район) та Кощілю (Румунія). Влітку везли її на возах, а взимку запрягали у сани волів, добре підкованих, і, крім дробкової  солі, в бочках, везли ропу по замерзлій річці.

Читати далі:

1.        Історія Гуцульщини, як складова частина історії України

2.        Про походження назви "гуцул” та "Гуцульщина”

3.        Територія і розселення гуцулів

4.        Гуцульщина в далекому минулому

5.        Початок заселення (колонізації) Гуцульщини

6.        Заняття гуцулів у давнину

7.        Селянсько-козацькі повстання і гуцули

8.        Хмельниччина і гуцули

9.        Опришківський рух. Олекса Довбуш. Соратники і наступники О. Довбуша

10.     Солеваріння на Гуцульщині, як один із вузлових пунктів економічних зв’язків

далі ст. 1-10 11-20  21-26

Недавні статті про Рахівщину та про Гуцульщину