 Як відомо, на полонинах гуцули
перебували десь з середини червня і аж до осені. Їх, за даними кадастрального
опису, в 1859 році у Коломийській окрузі налічувалося 61. Якщо брати із заходу
до півдня, то це такі полонини: Віпчинка, Радескул, Радул, Скорузни, Полівни, Мунчел,
Цимброня, Яворник, Гропа, Цибульник, Стайка, Береческа, Руський Діл, Куратул,
Ріжіє, Говирла, Погорілець, Керничка, Фаратик або Рабинець, Ледескул, Стара
Стая, Цівчин, Цівчинаж, Кукуль, Чуруж, Будівська Полонина, Попадя Лостун,
Альбін, Мокрин, Піріє, Каменець Руський, Балясинів, Стевьор, Ротундул,
Балтогур. Тут проходила межа з Уграми
(Закарпатською Гуцульщиною).
Далі тягнулися із аходу до півночі
полонини: Мараческа, Шпиці, Кострича, Буковин, Діл, Кітлова, Гордей, Крамарни, Бубенські, Жовнірські, Біла Кобила, Синиця, Кринта, Скупова,
Прелуки, Хітарка, Ігнатеса. Потім на схід від Буркута йшли
полонини: Лукава, Похребтина, Михайлова, Масний Приступ, Пніви, Дуконія, Гадзуг, Полиниця. Тут знову
межа з Уграми (Закарпаттям).
На Буковині
були лише три полонини, зайняті гуцулами: Лучина, Татарка і Бобайка. Вони були
власністю цісаря.
На Уграх
(Закарпатській Гуцульщині) тоді було чотирнадцять гуцульських полонин:Туркул,
Мушкетик, Каменець, Рокитна, Божатин, Печелів, Лютоса, Буддівська, Пожіжеска,
Припечаска Пелечата, Соколів, Болькун,
Плішка. З них лише три були власністю гуцулів, а решта належали
цісарсько-королівській камері чи магнатам
(великим землевласникам).
У тих полонинах чудова природа, але інше життя у
їхніх мешканців. Адже, крім тих випробувань, які зазнавали гуцули від природи, це: дощі, бурі з вітрами, холод,
падіж худоби від хвороб, нападів на тварин хижаків і т. п., їм для задоволення
своїх насущнних потреб були необхідні і інші заняття, бо тваринництво не давало
можливість прожити багатодітним гуцульським сім’ям.
Тут ще слід додати, що назви полонин, які давалися у 1859 році, майже
не співпадають із назвами сьогоднішніми,
адже кожний населений пункт має свої полонини і можна ці назви співставати.
Але, поданий перелік цікавий тим, що фіксує один із їх різновидів. |