Про РАХІВ

 РАХІВ - ВІДЕО

 РАХІВ - ФОТО

  Інформація про РАХІВ 

  Відео з сторінок життя міста РАХІВ 

 Юні друзі природи

 Місто Рахів

 Відео Рахівського РБДЮТ

 Знай і люби свій край

 Земля РАХА

 РБДЮТ - "ТіКомуЗа"

  Змагання з пішохідного туризму 

Улітку 1914 року спалахнула Перша світова війна. Вона призвела до дальшого погіршення становища народу. Гуцульщина стала не лише прифронтовим регіоном, але і ареною воєнних дій.

Уже в перші дні війни економіка краю занепала. Більшість промислових підприємств було воєнізовано. За допомогою військових властей підприємці впроваджували ненормований робочий день, нещадно розправлялися з бутівниками. Інфляція та безперервне зростання цін ще більше погіршили становище народу. Занепало сільське господарство. Нестача робочої сили викликала значне зменшення посівних площ. Трудове селянство постійно терпіло від податків та реквізиції, відчуттям ними біди і військової позики. В цілому грабіжницька політика правлючих кіл Австро-Угорщини прирекла гуцулів до голоду. Мобілізація в армію, втрати в результаті військових дій вояків і мирного населення, руйнування ще дужче  погіршували становище гуцулів. Це викликало протести і, як наслідок, гуцули масово ухилялися від служби в армії, дезертирували, добровільно переходили  на бік російської армії, в складі якої були і українці  із Східної України. Вони допомагали військовополоненим, прагнули вступити на службу до Українського легіону (пізніше цю назву змінили на Українських січових стрільців)  – перше українське військове формування того часу. Найгіршим було те, що українців, як учасників боїв з обох сторін, – змушували вбивати один одного.

Але під тиском війни Австро-Угорська і Російська імперії  розвивалися, а на Україні, у 1917 році вибухнула українська революція, що за своєю природою була як національною, так і соціально-економічною.

Після розпаду Австро-Угорщини горяни не хотіли бути  у чужому ярмі і бажали жити самостійно, прагнули до возз’єднання з Україною. Першим таким осередком стала Гуцульська Республіка з центром у гірському селі Ясіня (1918-1919 роки). Головою Гуцульської Народної Ради став Степан Клочуряк, колишні й студент Віденського університету, потім офіцер австрійської армії, що перед тим повернувся з війни. Представники Гуцульщини 18 грудня 1918 року брали участь у з”їзді делегатів Мараморщини в Мараморош-Сиготі для обрання Народної Ради. На з”їзді виступили: Михайло Бращайко і Августин Штефан з Рахова, Степан Клочурак і Василь Климпуш з Ясіня, Василь Йосипчук з Великого Бичкова. Присутні вирішили: "До України хочемо”.

Після з”їзду Степан Клочурак разом з Василем Климпушем поїхали до Станіслова, щоб передати урядові ЗУНР рішення делегатів про возз”єднання краю з Україною.

Це не сподобалося урядові Угорщини, і він надіслав до Ясіня 600 вояків для наведення порядків. Але повстанські загони добровольців 7 січня 1919 року провели блискучу операцію, взяли в полон 504 мадярських вояків, захопили зброю, боєприпаси. Наступного дня повстанці й стрільці Української Галицької Армії взяли залізничні станції Кваси, Білин, Рахів, Берлебаш, Трибушани. З боями звільнили від ворожих військ Вишову, Боршу,   Кречунін, Миково (нині в Румунії), Великий Бичків. І всюди гинули гуцули та бійці УГА. Але найбільше   їх упало після взяття Мараморського Сиготу – старовинного карпатського міста, яке було центром усієї Мараморської жупи, і ніколи доти не належало до Румунії.

Жупний начальник, наляканий тим, що над міською ратушею замайорів синьо-жовтий прапор, запросив на допомогу румунське військо, яке знаходилося за якийсь десяток кілометрів від Сиготу. І добре озброєна регулярна армія рушила на місто. Сотнів бійців-гуцулів та галичан загинули в нерівній боротьбі. Повстанцям довелося відступити до Ясіня. У той критичний час уряд ЗУНР не зміг дати гуцулам велику військову допомогу, бо з півночі та заходу сунули польські жовніри.

Гуцульська армія та січові стрільці УГА, які складали кілька куренів, прагнули визволити від австро-угорських військ Тячево, Хуст та інші населені пункти, підняти на боротьбу народ  Закарпаття і сприяти всім закарпатським українцям возз’єднатися з Україною.  Але трагедія в Мараморському Сигеті зірвала ці плани. Хоч Гуцульська армія була розбита , Республіка в межах Ясіня та навколишніх сіл протрималася до червня 1919 року. Надовше не вистачило озброєння та боєприпасів. Ясіня окупували румунські війська, а через якийсь час і Мараморощина, в тому числі і Закарпатська Гуцульщина, була включена до складу Чехословацької республіки. Таким чином, Гуцульщина знову була роз’єднана, бо Прикарпатську Гуцульщину захопила Польща, а Північну Буковину – Румунія.

Читати далі:

21.        Гуцульщина і перша світова війна. Гуцульська республіка (в с.Ясіня)

22.        Гуцульщина в 20-ті і 30-ті роки ХХ століття. Карпатська Україна і Гуцульщина

23.        Друга світова війна і Гуцульщина

24.        Гуцульщина в радянський час. Гуцульщина і сьогодення

25.        Гуцульщина і Центр Європи

26.        Рахівщина, як складова частина Гуцульщини

далі ст. 1-10 11-20  21-26

Недавні статті про Рахівщину та про Гуцульщину