Територія і розселення гуцулів визначені не дуже чітко, та й це майже неможливо зробити. Вважається, що на сьогодні вони компактно проживають у Верховинському, Косівському, Коломийському, Надвірнянському районах Івано-Франківської області, Вижницькому та Путильському районах Чернівецької області і на Рахівщині в Закарпатській області. У тих районах, які знаходяться по краях Гуцульщини, не всі населені пункти є чисто гуцульськими, особливо низинні. Східними воротами цього регіону є м.Коломия, а західними – Рахівщина.

    У більшості населених пунктах нашого району гуцули проживають компактно, включаючи села Ділове (Трибушани), Росішку,  Косівську Поляну і селище Кобилецьку Поляну. А Великий Бичків, Луг, Верхнє Водяне (Верхня Апша), Водиця (Апшиця) знаходяться на порубіжжі гуцульского краю Закарпаття.

     Однак раніше територія, де жили гуцули, була далеко іншою, яка з часом зазнавала змін. Так, Софрон Витвицький у своїй праці "Історичний нарис про гуцулів” (першій праці про гуцулів взагалі), випущеній у 1863 році, писав, що гуцули мешкають вздовж Карпат від їх сходу і до заходу, починаючи від Кирлібаби (Румунія), а далі через Жаб’є, Микуличин, Дору і аж до Росулни і Рафайлова. У бік північний гуцульське розселення сягає містечок Молдавської Кімполуні (Румунія), Вижниці, Кутів, Косова, а також Пістині, Надвірної, Солотвина Івано-Франківської області  і аж до Порогів. На південь від Чорногори гуцули доходять Вишови, обіймають обидва боки джерел Білої і Чорної Тиси аж до Сігета на Уграх (Румунія). Гуцули мешкають і навкруг Чорногори, яка ніби королева Східних Карпат, є кульмінаційним пунктом давнього розселення цього народу.

     У давні часи, коли гуцули обирали для свого осідання околиці Чорногори, вони не були великим народом. Свідчення цьому є те, що в середині ХІХ ст. їх було 120 тисяч, а на кінець ХІХ ст. майже 200 тисяч населення.

     Якщо говорити про кількість гуцулів на сьогоднішній день, то їх більше в декілька разів ніж було в ХІХ ст. А конкретна статистика з цього питання за останні роки відсутня.