Субота, 29.04.2017, 21:28
Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS

Рахівський районний будинок дитячої та юнацької творчості

 










Категорії
Національно-патріотичне виховання [1]
Робота установи за Національно-патріотичним напрямком
Педагогіка [22]
ВЧИТЕЛЮ Інформатики [3]
Збірка уроків та практичних робіт по інформатиці. Розробки уроків по інформатиці для школи та позашкільного навчання. Нормативно правова документація.
ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО [54]
Тут Ви знайдете все про Гуцулів
Легенди нашого краю [52]
Тут Ви знайдете легенди Рахівщини та Закарпаття в цілому...
WINDOWS [42]
Науковий всесвіт [7]
Банк "Обдарована дитина" [28]
МЕНЮ
Новини ОСВІТИ
Архів
Випадкові ФОТО
        
Образотворче мистецтво
        
Коренепластика
        
Змагання з пішохідного туризму-21.05.2009 р
        
День св.Валентина
        
Образотворче мистецтво
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Наша Кнопка

Рахівський РБДЮТ - РАХІВ
Код кнопки


Зробити самому

Бібліотека онлайн

Головна » Статті » ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО

Гуцульський похорон

У людському житті після радості часто настає смуток і, особливо, коли це зв’язано  з похороном. Після святої сповіді і останнього помазання (святим єлеєм), кожного померлого, навіть найбіднішого, клали у чистому святковому вбранні на лаву. Не вдягали лише ременя. Капелюх клали у головах, біля церковного хреста і свічок. На другий день мерця клали до труни (копершова). Вечорами біля нього збиралися рідні й сусіди; сиділи так до пізньої ночі. Дяк читав псалми, а коли завершував, – роздавали горілку. Молодь бавилася "грушкою” (ігри, які різняться за часом та місцем бавлення – весняні гуляння, весілля, похорон). Сусіди жалібно трембітали, коло хати горіла велика ватра. У домі всі дуже плакали, хоч той плач іноді був вимушеним, хіба що, коли б мати дітей осиротила. Дівчата на знак жалоби розпускали волосся, а чоловіки ходили простоволосі. Гуцули поважали померлого, а тому прагнули, аби в хаті спочивав дві доби, а на третю хоронили. Коли ж наближався священик з процесією  для відпровадження тіла, здіймалися великий плач і голосіння. Якщо це було далеко в горах, то влітку священик їхав на коні, а взимку йшов за допомогою "раків” (підков). Звичайно, дві або три трембіти сигналізували про те, що йшов похорон. Якщо ж померлий жив далеко від церкви, на віддалі 5 чи 8 годин ходу, запалювали лучницю. Відспівавши померлого в хаті, мерця виносили. На подвір’ї прикриту труну обв’язували коцом (шерстяною ковдрою, ліжником). Померлого в давнину везли на санях навіть влітку, які тягли воли, а пізніше несли на плечах 4 чоловік на двох довгих дрюках. Коли все уже було готове до відходу, всі підходили до труни, а найближчі рідні схиляли голови над померлим. Наставала мертва тиша. Священник співав Евангеліє і промовляв прощу, тобто моральну промову. А закінчував її потрійним проханням, аби померлому було пробачено його гріхи: "Прощайте по перший, по другий і по третій               раз”. При кожному разі промовленого священиком прохання рідні роздавали поману, тобто троякі подарунки за душу померлого. Коли помирав чоловік, то за першим покликом давали його ношене вбрання чужому бідакові, тобто, сердак (верхній чоловічий одяг), сорочку і ремінь. Коли помирала жінка, то лише хустку або перемітку. На другий поклик (знову ж таки бідному, але вже родичеві) давали святкове вбрання померлого. За третім покликом всі вставали і одноголосно відповідали: ”Нехай Господь Бог прощає і ми всі прощаємо”. Після цього роздавали поману худобою, а саме: білого барана із вкладеними у роги двома запаленими свічками або теля чи лоша. Хто ж багатший, то давав родині за поману й коня. Великим соромом було не прийняти тоту поману. Біля ями трембітали близько до голови померлого. Коли священик зупиняв коня чи зсідав з нього для читання Евангелія, тоді всі, хто де стояв, уклякали, а знаком для того був голос трембіти. Через те, що служба трембітаря була важкою , за неї отримував, як правило, ярчука або навіть вівцю з ягням. Коли труну вже опускали до ями і засипали землею, з рук до рук передавали мідні гроші. Особа, яка стежила за цим ритуалом, потім роздавала над гробом коливо (пшеницю з медом або балмош (бануш), тобто – поминальну кутю чи кашу). Насамкінець горщик солодкого молока давали бідній дитині, а гроші в яму кидали тоді, як священик покидав цвинтар. Над могилою продовжувалося жалісне трембітання. 

Протягом шести тижнів щонеділі приносили до церкви хлібики за душу померлого на парастас (заупокійну відправу), а в три місяці, півроку і рік по смерті на гроби  клали страви.

Після похорону запрошували до хати і священика на комашню (комашне), тобто – посмертний обід. При цьому просили, аби він сідав там, де лежала голова мертвого: "Де голова була, най голова сідає”. Гуцули не вимагали, щоб священик їв разом з присутніми,  головне, – аби він  відправив у хаті парастас і був присутнім. Всі послуги відповідно оплачувалися.

Категорія: ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО | Додав: asdewq (03.01.2011)
Переглядів: 2665 | Теги: Гуцульський | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Код *:



Недавні статті про Рахівщину та про Гуцульщину


Районний конкурс читців "Ми діти...
Гуцульська шкатулка для короля Швеції
Про походження назви “гуцул” та “Гуцу...
Територія і розселення гуцулів
Гуцульщина в далекому минулому
Початок заселення (колонізації) Гуцул...
Заняття гуцулів у давнину + Відео
Селянсько-козацькі повстання і гуцули
Хмельниччина і гуцули
Опришківський рух. Олекса Довбуш. Сор...
Солеваріння на Гуцульщині, як один із...
Початки поширення освіти на Гуцульщин...
Міні профіль




Читати повідомлення ()

Гість,
ми раді вас бачити.
Будь ласка зареєструйтесь
або авторизуйтесь!

Логин:
Пароль:


Онлайн всього: 8
Гостей: 8
Користувачів: 0

Сьогодні сайт відвідали:
LutherLug
Позашкільна ОСВІТА
vk.com
Ваша дислокація










Можливо Вас зацікавить


[07.03.2011] [Педагогіка]

Афоризми ВЕЛИКИХ людей (7832)

[26.11.2010] [Педагогіка]

Художньо-естетичний розвиток Образотворча діяльність (добірка дидактичних ігор) (5249)

[12.01.2011] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Мова гуцулів (5059)

[11.01.2011] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Гуцульське вбрання. Чоловічий і жіночий одяг (4887)

[30.03.2010] [WINDOWS]

Секрети в контакті. Краща підбірка секретів сайту вконтакте.ру (4655)

[30.12.2010] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Гуцульські народні звичаї, свята та обряди. Полонинський хід (4212)

[10.01.2011] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Різдво Господнє. Інші свята зимового циклу (3905)

[05.05.2010] [Науковий всесвіт]

Проблеми глобального потепління для України (3833)

[22.03.2010] [Педагогіка]

Робота з обдарованими дітьми (3621)

[15.11.2011] [Педагогіка]

Районна рада учнівського самоврядування (3548)


 

 

 

Contact  

Книга для гостей  

Контактна інформація  

Зворотній зв'язок  

Ваш IP: 54.196.53.39

  Рахівський РБДЮТ © 2009 - 2017   

Карта сайта - sitemap.xml

  Informations

  Про РБДЮТ

  Історія РБДЮТ

  Керівництво