Бібліотека онлайн

Районний конкурс читців "Ми діти твої, Україно!"

Sat, 11 Mar 2017 17:29:44 GMT

З нагоди святкування 203-ї річниці від Дня народження

великого українського поета Тараса Шевченка

10 березня 2017 року Рахівським районним будинком дитячої та юнацької творчості

спільно з відділом освіти, молоді та спорту проведений

VI районний конкурс читців

"Ми діти твої, Україно!"

Гуцульська шкатулка для короля Швеції

Tue, 09 Jun 2015 05:00:35 GMT

Різьбяр Юрій Павлович належить до славних династій різьбярів Шкрібляків, Корпанюків і Девдюків, вважає себе учнем гуцульської школи різьби, проте його роботи значно відрізняються від робіт всіх різьбярів на Гуцульщині оригінальним стилем. У Юрія Павловича філософський підхід до роботи, чітко окреслений стиль, авторська індивідуальність. Візуальне знайомство з творами цього майстра не дає повної уяви, адже вони глибокі за змістом, досконалі за композицією і технікою виконання. У своїх роботах мистець творить красу і добро. Сам майстер говорить: "За натурою я архаїчний і добре знаю, що старовітчина живить сучасність...

Історія Гуцульщини, як складова частина історії України

Thu, 14 May 2015 05:00:01 GMT

Гуцульщина – одне слово, а як багато в ньому героїчного, легендарного, історичного. Здається, невеликий регіон, розташований у мальовничих Карпатах, покритий зеленими лісами, оповитий синіми хмарами, туманами і мряками, виглядає, немов писанка в лоні просторої України. Невипадково, один із французьких мандрівників в середині ХІХ ст. говорив, що немає в Європі більш привабливого своєю природою і людскою красою краю, з неповторними традиціями народного мистецтва, як Гуцульська земля над Черемошем, Прутом і Тисою.

Великий Каменяр, який був закоханий в Гуцульщину, сказав у своїй праці «Лук’ян Кобилиця», що це – «благословенний закуток нашого краю, заселений гуцулами». Відомий український письменник Гнат Хоткевич писав: «Гуцульщина! Сей край невичерпаної краси, перлина в нашій затраченій короні! Місце скарбів художніх натхнень, джерело будучих наших багатств артистичних…»

Про походження назви “гуцул” та “Гуцульщина”

Mon, 08 Jun 2015 05:00:36 GMT

Гуцул. Гуцульщина. Звідки пішли ці назви поки що нез”ясовано, хоч в історичній та лінгвістичній літературі вже чимало написано, продискутовано. Назва "гуцул” – досить загадкова, а тому викликає багато гіпотез, стосовно яких вчені полемізують між собою майже два століття.

З цього приводу одна група істориків, етнографів, лінгвістів доводила, що назва "гуцул” – тюркського, половецького, печенізького походження (К.Мілевський, Л.Голембйовський, Ю.Коженьовський, І.Вагилевич, Ю.Федькович, В.Поль), фольклорист і етнограф О.Кольберг твердив, що це залишки різних кочових орд. Софрон Витвицький пов’язував назву "гуцул” з іменем Гецила – братом князя Великої Моравії Ростиславом, або виводив її від горулів-гунів. Інша група дослідників дотримувалася думки, що назва "гуцул” походить від молдавського слова "гоц”, "гуц” – "розбійник”, "опришок” (Я.Головацький, М.Казанович, Е.Калужнянський, І.Огоновський, І.Крип”яткевич, В.Гнатюк).

Територія і розселення гуцулів

Sun, 07 Jun 2015 05:00:39 GMT

Територія і розселення гуцулів визначені не дуже чітко, та й це майже неможливо зробити. Вважається, що на сьогодні вони компактно проживають у Верховинському, Косівському, Коломийському, Надвірнянському районах Івано-Франківської області, Вижницькому та Путильському районах Чернівецької області і на Рахівщині в Закарпатській області. У тих районах, які знаходяться по краях Гуцульщини, не всі населені пункти є чисто гуцульськими, особливо низинні. Східними воротами цього регіону є м.Коломия, а західними – Рахівщина.

У більшості населених пунктах нашого району гуцули проживають компактно, включаючи села Ділове (Трибушани), Росішку, Косівську Поляну і селище Кобилецьку Поляну. А Великий Бичків, Луг, Верхнє Водяне (Верхня Апша), Водиця (Апшиця) знаходяться на порубіжжі гуцульского краю Закарпаття.

Гуцульщина в далекому минулому

Sat, 06 Jun 2015 05:00:08 GMT

Треба визнати, що праісторія Гуцульщини майже не вивчена, хоч гуцульські Карпати заселені здавна. За даними археологічних розкопок і розвідок, сьогодні лише на Прикарпатті взято на облік 1500 пам’ятників, 1058 могильних поселень, 136 курганних поховань, 57 ґрунтових могильників, 60 старослов’янських городищ. Окремі із перелічених пам’яток є і на Рахівщині. З них, на Гуцульщині археологи від палеоліту до залізного віку виявили лише 22 пам’ятники на Галицькій її частині – це курганні могильники і поселення часів пізнього палеоліту, мезоліту, трипільської культури, раннього бронзового віку.

Початок заселення (колонізації) Гуцульщини

Fri, 05 Jun 2015 05:00:19 GMT

Заселення Гуцульщини – кількавіковий процес, який в силу гірських умов мав специфічні особливості. Письмові джерела, виявлені істориками, переказують, що перші поселення гуцулів виникали на полонинах та біля солеварних промислів. Виникнення і розвиток гуцульських поселень проходив двома напрямками. Вони осідали вздовж річок Прут, Рибниці, Черемоша, Тиси. Крім того, первісні поселення в минулому займали великі території, ставали осередками, які давали початок іншим поселенням. Це видно на прикладі таких головних населених пунктів Гуцульщини, як Косів, Березів, Печеніжин, Ясіня, Богдан, Рахів. Наприклад, Ясіня дало початок селам Лазищина, Чорна Тиса, присілкам Кевелів, Лопушанка, Стебний, Подерей, Студений, Репегів, Плитоватий, Боркан та ін. Від Богдана відійшли і стали самостійними селами Богдан – Луги, Видричка і т.д. Цей перелік можна

Заняття гуцулів у давнину + Відео

Thu, 04 Jun 2015 05:00:02 GMT

Своєрідно проходив господарський уклад Гуцульщини в давніх часах. Поява поселень дала імпульс розвиткові краю зі своєю специфікою, відмінною від інших регіонів України. Наявність просторих лісів, зелених полонин, багатство соляних джерел сформували своєрідний господарський уклад життя гуцулів у гірських умовах. Розгалужена система рік давала розвиток рибному промислу, численні полонини ставали осередками пастушого життя, тваринництва, біля соляних джерел пульсувало соляне виробництва

У кріпосну епоху сам процес феодальних повинностей був особливий. Внаслідок відсутності фільваркової системи, панщина на Гуцульщині не домінувала за винятком данин і грошових податків. В актах ХVI – XVII ст. так і записано: "Села, які є між гірськими лісами або між Альпами (Карпати) та над рікою Черемошем, як і іншими ріками, в яких люди різну данину від інших сіл пільних (низовинних) дають з тієї причини, бо не є тягловими, а вівчарами”.

Селянсько-козацькі повстання і гуцули

Wed, 03 Jun 2015 05:00:21 GMT

Покріпачення селян, зростання податків і повинностей, утиски міської бідноти і козаків з боку литовських, польських й українських поміщиків викликали посилення антифеодальної боротьби. Селяни і міщани рятувалися від кривд і наруги втечами з маєтків на південні землі України, поповнювали ряди козацтва. Козаки нерідко бралися за зброю, щоб відстояти свою свободу. Пригноблене селянство також вдавалося до активних форм боротьби: громило панські фільварки і захоплювало їх майно, землю, худобу, ліси і пасовища, карало феодалів.
Гуцульщина перебувала в постійному тісному економічному, політичному й культурному взаємозв’язках з Наддніпрянською Україною.

Хмельниччина і гуцули

Tue, 02 Jun 2015 05:00:36 GMT

Ще яскравіше вирисовується Гуцульщина в історії українського народу, коли гомін зброї на Великій Україні піднімав на боротьбу гуцулів, сприяв єднанню їх з наддніпрянськими братами як в національно-визвольній боротьбі, так і в економічному і культурному розвитку. Про це свідчать такі факти. Коли розпочалася Хмельниччина і український гетьман наніс смертельного удару шаблею міцній військовій державі в Центральній Європі Речі Посполитій, то священна національно-визвольна війна своїм сяйвом освітила гуцульські гори. На Прикарпатті п’ятнадцятитисячну повстанчу армію очолив, як записано в документах, "Хмельницький Галицької землі” Семен Височан. Йому активно допомагали гуцули. В період галицького повстання 1648 року до повстанців приєдналися деякі дрібні шляхтичі Березовські, Грабовецькі. Загони Височана здобували шляхетські замки, оволоділи найбільшою фортецею на Прикарпатті – Пнів”ям і звільнили майже всю Галицьку землю з-під гніту шляхти. Заболотівська група Височана за зразком козацької організації здобула шляхетські замки на Гуцульщині в Дебеславцях, Лючі і Шешорах. Гуцули Космача