Доброго дня, дорогі друзі! Сьогоднішню нашу зустріч, присвячену Дню Художника, мені хотілося б розпочати уривком з вірша Ліни Костенко: Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим, срібним, золотим. А листя просить: - Виший нас зеленим! Ми ще побудем, не облетим! А листя просить: - Дай нам тої втіхи! Сади прекрасні, роси - як вино. Ворони п’ють надкльовані горіхи. А що їм, чорним? Чорним все одно. Двори стоять у хуртовині айстр. Яка ж прекрасна ця рожева, Синя й біла хуртовина!..
Як ви бачите, сама природа наділила вас прекрасною природою і багатою порою року - осінню, яка щедро роздає вам свою різнобарвність, свою колоритність. Дозвольте мені від імені працівників Будинку творчості привітати всіх присутніх з Днем Художника! ! Побажати вам всім миру, злагоди в родині, добра, натхнення і успіхів, щоб ви завжди радували нас своїми творчими роботами, а ми за вас будемо вболівати, будемо допомагати, тішитися, що ви у нас є, що є у нас такі люди, якими можна гордитися; а вам, діточки, - вчитися, багато працювати і досягти таких успіхів у житті, як ось ці люди, які прийшли сьогодні до нас на вечір - зустріч. Хтось творить красу словом, хтось - звуком, а хтось - кольорами. Радість, яку дають нам картини - це радість участі разом з художником в тому процесі пізнання світу, який ми називаємо мистецтвом. Василь Дмитрович Зейкан все своє життя служив істині і добру мистецтвом пензля і кольорів. Мистецтво його – це не закоханість у себе, це не закоханість у свою чарівну майстерність, це бажання передати свої вміння іншим, навчити їх, бачити все у взаємозв’язку. Він все своє життя був не тільки художник, а ще й учитель, якого учні згадують лише добрими словами. Серед його учнів - художники нашого краю, люди, які прийшли на святкову зустріч. Одинадцять років Василь Дмитрович керував районним Будинком піонерів та школярів з 1961р. по 1972рік. Цей заклад, завдяки його зусиллям, на початку 70-х років було визнано найкращим на Україні. Тоді там діяло 20 гуртків, в яких займалися діти. Лише, наприклад, на художню виставку у Києві у 1970р. вихованці художньої студії В.Зейкана представили найбільшу кількість виробів з рельєфної та об’ємної різьби по дереву, графіки, живопису, контурної вишивки, плетіння, ткацтва, ліплення, кераміки та інш. Такій великій людині, такому великому художнику, не гріх і в пояс поклонитись, вшанувати хвилиною мовчання... ( Хвилина мовчання ) Зі своєю дружиною, Василиною, Василь Дмитрович познайомився ще в далекому-далекому ..., яка теж, до речі, була його ученицею. Василино Дмитрівно! Розкажіть, будь ласка, нашим юним обдарованням про себе, про свою творчу працю, над чим ви тепер працюєте. ( Музичний номер:"Рідна мова моя” - виконує вокальний ансамбль "Джерельце”) Кажуть, що Закарпатська земля засіяна особливими Божими зернами. Тому кожен раз, коли над Карпатами встає сонце і осяває могутні буки, стрункі зелені смереки, гірська бурхлива, горда Тиса, людське єство наповнюється незбагненним проникливим благом, що дозволяє відчути на собі крила і злетіти за межі свого резонансу. Здавна славиться Закарпаття майстрами народної творчості - різьбярами, вишивальницями, ткалями, художниками. Їх твори у всі часи неодмінно привертали увагу знавців і любителів, викликали повагу до тих, хто уславив наш край своїм різнобарвним чудовим мистецтвом. З любов’ю і творчим натхненням змальовані Василем Васильовичем Скрипкою пейзажі краю, переповнені багатством барв і ліричним звучанням. Вони зігрівають душу теплом і радістю буття, змушують уважніше і добріше ставитись до навколишнього світу. Тому, мабуть, і не випадково Василь Васильович став членом Спілки Художників України. А зараз запрошуємо Вас до слова. ( Тріо "Світанок” виконує пісню "Карпати”) Діти, ви бачите, яка у нас сьогодні гарна зустріч? На мою дуку, вам не тільки подобається ця зустріч, вам ще й цікаво, адже наші художники розповідають вам живу історію великого мистецтва ! А ми, в свою чергу, хотіли б послухати вас всіх. Тому давайте проведемо з вами невеличку вікторину. А допоможе мені в цьому керівник гуртка «Образотворче мистецтво» Михайло Михайлович. ( Вікторина. Додаток 1 ) Діти ! Ви молодці ! Ця вікторина показала наскільки сильно ви знаєте мистецтво рідного краю, його видатних художників. Я продовжу розповідь ще про одного нашого цікавого гостя. Скільки себе пам’ятає Василь Васильович Титор, завжди тягнувся він до краси, до природи. Вона милувала око, збагачувала уяву, наче розповідала чарівну і прекрасну Казку, відкриваючи все нові й нові сторінки незнаного, але такого зманливого і привабливого життя. Так тривало довго, але з кожним роком збагачувався внутрішній світ хлопця, який поступово навчився розуміти навколишю красу і цінувати її по -справжньому - красу рідної своєї Рахівщини. Напевно, так і народжується художник, вбираючи в себе те, що створила природа. А вона щедро дарує свою красу допитливій і добрій до неї людині. Василь Васильович працює в дуже оригінальному жанрі художнього мистецтва. Його картини - це диво, це мудре поєднання фарбів з природніми матеріалами. Тому давайте попросимо його, щоб він сам більш детальніше розповів про свої творіння. Просимо Вас! Дякуємо вам за розповідь. А для всіх присутніх в цьому залі - музичний сувенір: у виконанні дуету «Мрія» звучить пісня "Україно, моя любов” Скажімо відверто, виставки Миколи Людвиговича Тушера для багатьох були приємною несподіванкою і, без сумніву, помітним явищем в культурному житті краю. На них експонувалось багато робіт різних жанрів і тематики. І оскільки всі вони - для глядачів, і глядачам їх оцінювати, то можна і узагальнити їхню думку: митець з любов’ю, талановито відтворює красу свого гірського краю, показує своєрідне бачення і розуміння світу. Найбільш вдалими у художника є його живописні роботи. Кожна робота Миколи Людвиговича - різна, і кожна робота, у тій чи іншій мірі, свідчить про психологічне проникнення у зміст зображуваного, їй притаманні тонка лірика пейзажу, вільна, розкута манера живопису. Роботи його наповнені світлом і повітрям, певний настрій у глядача створює гармонія тонів і напівтонів. Шановний Миколо Людвіговичу! Розкажіть нам дещо про свою творчу працю, поділіться з нами приємними спогадами та ідеями на майбутнє. Як бачите, діти, Микола Людвігович побажав усім вам оптимізму, творчості, натхнення, ну, а наші артисти, у свою чергу, дарують вам пісню "Де у горах синіх”, яка, мабуть, і надихне кожного намалювати картину : і ту гуцулку в горах синіх, і клич трембіти з полонини … Крім високої професійної майстерності вкладає митець у свої полотна щось відоме лише йому, якусь поетичну таїну, що насторожує глядача на співзвучність із музикою. Як художник, закоханий у рідний край, Олександр Іванович Назарчук надає перевагу пейзажу, натюрморту, хоча чимало у нього і жанрових робіт та портретів. Особливо приваблюють і милують око його пейзажі. Написані у м’яких, приглушених тонах, вони оспівують то тиху радість цвітіння природи навесні, то такий же тихий смуток золотавої осені. Та найбільше працює Олександр Іванович художником - оформлювачем при Рахівському районному Будинку культури. Жодне свято, що проводиться у місті, не обходиться без нього. Бо він оформлює святково і сцену, і місто; а афіші в місті, написані ним,- хочеш-не хочеш привертають увагу. Шановний Олександре Івановичу, вам слово ( "Зоряна ніч” виконує тріо "Світанок” ) Слово художник звучить досить широко. Художники працюють у різних напрямках, і в кожному напрямку ціниться його професійність . Так, Павло Петрович Мельничук присвятив себе рекламній графіці, не дивлячись на те, що за професією він вчитель – художник - педагог. Його роботи - це вивіски на магазинах, кафетеріях та різних установах міста і за його межами. Просимо вас до слова, Павло Петрович. Розкажіть нашим гуртківцям чому ви обрали саме рекламну графіку і що би ви побажали нашим майбутнім художникам ? ( Конкурс. Додаток 2 ) Цю високу людину з мольбертом і з рюкзаком за плечима, і, навіть, багато разів з юними художниками, люди бачать на дорогах і у горах нашої чарівної Рахівщини. Людина ця - Михайло Михайлович Ворохта. Час ніби не владний над ним: він пішки обходить села Рахівщини, зупиняючись на березі швидких гомінких потічків, забираючись у піднебесся полонин, щоб побачити, душею і серцем відчути красу рідного краю, і відтворити її у своїх картинах. Він є справжнім майстром олійного живопису. І це не тільки техніка роботи митця. Це, перш за все, глибоке переконання, що тільки багата кольорова гама, справжній барвограй, помножені на майстерність і багатство душі людини, можуть відтворити на полотні частку тієї краси, що подарувала людині природа. І він гордиться цим даром природи. Бо не кожна людина вміє покласти на полотно всі фарби гір, лісів, річок, втілити в них свою ніжність, силу, вміння... А він – вміє. Вміє і передає свій досвід, свої знання молодому поколінню, зовсім юним і молодим. Тому і очолив він при районному Будинку дитячої та юнацької творчості гурток «Образотворчого мистецтва» і є керівником методоб’єднання. Просимо вас до слова, Михайло Михайловичу! Дякуємо вам, Михайло Михайловичу за мудрі слова, за добру науку бути людиною, за щире ставлення до друзів і колег, за вміння бути і художником, і вчителем, і людиною. Тому з нагоди сьогоднішнього свята Ступчук Любов дарує пісню, яка називається "Татові”.
На превеликий жаль всьому колись приходить кінець. Ми могли би з вами ще багато - багато говорити. Та мені хотілося б завершити нашу зустріч словами – побажаннями : « Гуляйте, друзі, ходіть в походи, захоплюйтесь футболом, але й любіть мистецтво. Зміцнюйте мускули, але й виховуйте свій смак, відрізняйте підроблене, фальшиве від справжньої краси, бо краса - таки врятує світ. Друзі, випереджайте час! Живіть так, щоб кожен день здавався новим. Тільки так можна зберегти дорогоцінний вогонь завзяття. Жити треба з розпростертими крильми! » До нових зустрічей! ДОДАТОК 1 В І К Т О Р И Н А
1. Як називається один з основних, стародавніх видів образотворчого мистецтва, який передає навколишню дійсність на площині за допомогою фарб ? ( живопис ) 2. Як називається жанр живопису із зображенням неживих предметів, у яких художники передають красу і різнобарвність дарів природи, різноманітність і їх багатство ? ( натюрморт ) 3. Як називається жанр живопису із зображенням тварин ? (анімалістичний) 4. Як можна назвати одним словом червоний, жовтий і синій кольори ? (основні) 5. Як можна назвати одним словом чорний, білий і сірі кольори ? (ахроматичні) 6. Хто із художників намалював портрет Жуковського, який у 1838 році був розіграний у лотерею, де за виручені гроші Т.Г.Шевченка викупили із кріпацтва ? ( Карл Брюллов ) 7. Як називається об’ємно – просторовий вид образотворчого мистецтва, який можна дивитися з різних сторін ? ( скульптура ) 8. Де народився Закарпатський художник Йосип Йосипович Бокшай ? ( Рахівський р-н , с. Кобилецька Поляна ) 9. Хто із художників вважається засновником Закарпатської школи живопису, яка утверджувалася в 1920 – 1930-ті роки ? ( Йосип Бокшай, Адальберт Ерделі ) 10. Хто із художників Рахівщини, в даний час, є членом Закарпатської Спілки професійних художників України ? ( Василь Скрипка ) 11. До якого виду образотворчого мистецтва можна віднести малюнок, виконаний олівцем ? ( графіка ) ДОДАТОК 2 К О Н К У Р С Н А К Р А Щ О Г О Х У Д О Ж Н И К А
Для участі в конкурсі запрошується п’ятеро учасників ( учнів). На мольберті прикріплено великий ватман, поруч стоїть набір з кольорових олівців. Завдання учасників конкурсу – намалювати картину на задану тему. Кожен учасник має право малювати тільки один фрагмент картини (наприклад: море, другий малює корабель, третій – рибку, інший – пісок і т.д. ). На роздуми дається не більше 10 сек. Учасники по колу малюють малюнок і в результаті біля мольберта залишається найкращий художник, тобто той, у якого фантазії є більше, а всі решта конкурсантів поволі вибувають, так як вони за 10 сек. не змогли придумати щось нове у малюнку (щоб він не повторювався ).
