Вівторок, 20.11.2018, 20:20
Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS

Рахівський районний будинок дитячої та юнацької творчості

 










Категорії
Національно-патріотичне виховання [1]
Робота установи за Національно-патріотичним напрямком
Педагогіка [22]
ВЧИТЕЛЮ Інформатики [3]
Збірка уроків та практичних робіт по інформатиці. Розробки уроків по інформатиці для школи та позашкільного навчання. Нормативно правова документація.
ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО [54]
Тут Ви знайдете все про Гуцулів
Легенди нашого краю [52]
Тут Ви знайдете легенди Рахівщини та Закарпаття в цілому...
WINDOWS [42]
Науковий всесвіт [7]
Банк "Обдарована дитина" [28]
МЕНЮ
Новини ОСВІТИ
Архів
Випадкові ФОТО
        
День св. Миколая
        
Змагання з пішохідного туризму-21.05.2009 р
        
Фестиваль №5
        
Дизайн
        
Знай і люби свій край
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Наша Кнопка

Рахівський РБДЮТ - РАХІВ
Код кнопки


Зробити самому

Бібліотека онлайн

Головна » Статті » WINDOWS

Побудова файлової системи

     Розділ описує побудову файлової системи в подробицях; "Стандарт файлової системи Лінакс" дає опис з іще більшими подробицями. 


Дерево директорій 
Два дні по тому там був Пух, 
сидячи на своїй гілці, колихаючи ногами і 
там же, позаду нього, були чотири 
глечики меду... 
(A.A. Мілн) 


     Цей розділ описує важливі частини стандартного дерева директорій Лінакса, базуючись на стандарті файлової системи FSSTND. Він визначає стандартний підхід до розбиття дерева директорій на окремі файлові ситеми з різним призначенням та дає пояснення для чого той чи інший поділ потрібен. Описуються також деякі існуючі альтернативи. 

Основи 
Коренева файлова система 
Директорія /etc
Директорія /dev
Файлова система /usr
Файлова система /var
Файлова система /proc
Основи 

     Цей розділ базується на стандарті файлової системи Лінакса, FSSTND, версії 1.2 (див. бібліографію Linux Filesystem Structure---Release 1.2, який намагається встановити стандарт того, як повинно бути організованим дерево директорій в Лінаксі. Позитивним у створенні такого стандарту є те, що з ним буде легше писати чи переносити з іншої системи програми в Лінакс, а також адмініструвати машини з Лінаксом, через те, що все в цьому випадку повинно бути на своїх звичних місцях. За спиною цього стандарту немає жодної авторитетної інстанції, тим не менше, його підтримують майже всі робробники Лінакса. Тому перш, ніж відхилятися від цього стандарту треба добре подумати і мати на це справді важливі підстави. Стандарт FSSTND намагається слідувати традиціям Юнікса та сучасним тенденціям, що робить Лінакс знайомим тим, хто працював з іншими версіями Юнікса і навпаки. 

     Цей розділ не настільки деталізований, як стандарт FSSTND. Для кращого розуміння системи кожному системному адміністратору варто прочитати FSSTND. 

     Даний розділ не пояснює призначення кожного файлу в деталях. Наші наміри - не описати кожен файл, а дати загальні відомості про систему з точки зору файлової системи. Більш детальна інформація про кожен окремий файл міститься в інших розділах та сторінках підказок - man pages. 

     Все дерево директорій Лінакса повинно бути спроектовано таким чином, щоб його можна було розділяти на менші частини. Кожну частину можна помістити на окремому розділі чи окремому диску, щоб ефективніше використовувати його об'єм та полегшити створення резервних копій і виконання інших обов'язків системного адміністратора. Основні частини цього дерева - це коренева файлова система (root), файлові системи /usr , /var та /home (див. мал. ). Кожна з частин файлової системи має своє призначення. Побудова дерева директорій така, що дає можливість ефективної роботи в мережі. Комп'ютери в мережі можуть спільно користовуватися деякими частини файлових систем, що забезпечується через пристрій з доступом тільки на читання (наприклад, CD-ROM) або через мережу з NFS. 


     Призначення різних частин дерева директорій подано нижче. 

Коренева файлова система є специфічною для кожного комп'ютера (найчастіше вона зберігається на локальному диску, хоча може бути також і на віртуальному диску в пам'яті (ramdisk) і на диску в мережі). В цій файловій системі знаходяться всі необхідні для загрузки системи файли і файли необхідні для приведення системи в такий стан, коли на кореневу файлову систему можна змонтувати інші файлові системи. Тобто, іншими словами, зміст кореневої файлової системи повинен бути достатнім для однокористувацького режиму роботи. Вона повинна також мати в собі засоби достатні для ремонту зіпсованої системи та для відновлення загублених файлів з резервних копій. 
     У файловій системі usr знаходяться всі команди, бібліотеки, довідкові матеріали (man pages) та інші файли, що не змінюються в процесі звичайної роботи системи. Це дозволяє спільно користуватися одними й тими ж файлами в мережі, що в свою чергу зменшує вартість системи (дуже часто usr може мати сотні меґабайт) і полегшує адміністрування всієї мережі. Щоб змінити якусь програму в системі, треба модифікувати тільки головну директорію usr , а не всі директорії /usr на кожній окремій машині. Навіть якщо директорія знаходиться на локальному диску, її можна змонтувати з доступом тільки на читання (read-only). Таким чином можна зменшити шанси пошкодження файлової системи при краху комп'ютера. 
Файлова система var містить файли, які змінюються при звичайній роботі системи. Сюди відносяться такі файли та директорії як, наприклад, директорії "спулу" (для електронної пошти, новин, принтерів, тощо), різноманітні файли реєстрації 19, форматовані сторінки підказок 20 та деякі тимчасові файли. Все, що знаходиться в сучасних системах в var , традиційно містилося раніше в піддиректоріях файлової системи usr , але це затруднювало монтування директорії usr без дозволу на запис. 
Файлова система home містить домашні директорії користувачів системи, тобто всі ``справжні'' дані в системі. Виділення домашніх директорій у їх власну файлову систему робить створення резервних копій простішим. Ішні частини системи не потрібно резервувати, або, як мінімум, це не треба робити так часто. Велику директорію home можливо треба буде розбити на менші файлові системи, і тоді потрібно буде розширити схему найменування на рівнях нижчих за home , наприклад, /home/students та /home/staff .21 

     Незважаючи на те, що різноманітні частини файлової системи Лінакса називалися файловими системами в попередніх абзацах, вони не обов'язково повинні лежати на окремих дискових розділах. В однокористувацькій невеличкій системі або в системі, де на речі дивляться просто, всі розділи легко можна розташувати на одному дисковому розділі. Дерево директорій також можна поділити на підрозділи (або файлові системи) базуючись на інших критеріях. Все залежить від розмірів дисків та від того, як дисковий простір виділяється для тих чи інших потреб. Однак при всякій схемі розподілу, важливою залишається вимога, щоб всі стандартні назви працювали. Навіть, якщо, скажімо var та usr знаходяться на одному підрозділі, то назви /usr/lib/libc.a та /var/adm/messages повинні існувати. Цього можна добитися, наприклад, перенісши файли із-під /var в /usr/var та зробивши /var символічною ссилкою на /usr/var . 
     Файлова система Юнікс групує файли відповідно до їх призначення, тобто, всі команди знаходяться в одному місці, всі файли даних - в іншому, документація - ще в іншому, тощо. Альтернативним підходом є групування файлів по їх належності до певної програми. Тобто, всі файли, що належать до Emacs'а будуть розташовані в одній директорії, всі файли від TEXа в іншій, і т.п. При такому підході проблемою є те, що значно затрудняється спільне використання деяких файлів (директорії програм часто містять обидві, як статичну так і динамічну версії файлів) і часто навіть звичайний пошук потрібного файлу (наприклад, сторінки підказки по певній програмі) перетворює роботу в маячню.

     Коренева файлова система 

     Взагалі кажучи кореневу файлову систему краще мати невеличкою. Вона має містити дуже критичні файли, і мала файлова система, яка змінюється часто, має більше шансів на виживання. Пошкодження кореневої файлової системи у більшості випадків означає, що система неможливо загрузити без застосування спеціальних заходів (як, наприклад, використання гнучких дисків для загрузки). Отож, нею краще не ризикувати. 

Коренева директорія загалом не має ніяких файлів, хіба що крім ядра системи, яке за традицією носить назву /vmlinuz . Інші файли, що місяться в кореневій директорії: 
/bin 

Команди необхідні для загрузки системи, і які можливо будуть використовуватися звичайними користувачами після загрузки. 

/sbin 

Команди подібні до тих, що є в /bin , але команди з /sbin не призначені для звичайних користувачів системи. Хоча, можливо, вони можуть користуватися цими командами, якщо це потрібно і дозволено. 

/etc 

Файли конфіґурації специфічні для цієї машини. 

/root 

Домашня директорія користувача root. 

/lib 

Бібліотеки спільного використання, необхідні для програм в кореневій файловій системі. 

/lib/modules 

Модулі ядра, що підгружаються, особливо ті з них, які потрібні для загрузки системи при відновленні від пошкоджень (як, наприклад, драйвери пристроїв мережі та файлових систем). 

/dev 

Файли спеціальних пристроїв. 

/tmp 

Місце для запису тимчасових файлів. Програми, які використовуються після загрузки, повинні користуватися директорією /var/tmp , а не /tmp через те, що /var/tmp скоріше всього знаходиться на більшому диску. 

/boot 

Файли, що використовуються системним загрузчиком, таким, як наприклад, LILO. Файли ядра системи часто знаходяться в цій директорії замість кореневої. Коли кількість скомпільваних ядер зростає, ця директорія може збільшуватися досить швидко, і це може послужити причиною виділення її у власну файлову систему. Іншою причиною щоб мати директорію на своєму власному розділі, може бути та, що таким чином можна забезпечити, що ядро буде завжди знаходитися в межах 1024 цилиіндрів на IDE диску. 

/mnt 

Точка для тимчасового монтування директорій системним адміністратором. Інші програми не повинні використовувати її для автоматичного монтування. mnt може бути розділеною на піддиректорії (наприклад, /mnt/fat32 може бути точкою монтування гнучких дисків з файловою системою FAT32, а точка /mnt/exta може використовуватися для монтування того ж гнучкого диску тільки з файловою системою ext2 на ньому). 

/proc , /usr , /var , /home 

Точки монтування інших файлових систем. 

Директорія /etc
Директорія /dev

Директорія /etc

Ця директорія має безліч файлів. Деякі з них описуються нижче по тексту. Щодо інших, Ви повинні спершу визначити, до якої програми вони відносяться і звернутися до підказки по цій програмі. Більшість файлів конфіґурації мережі знаходяться в цій же директорії, але описуються в Посібнику адміністратору мережі. 

/etc/rc або /etc/rc.d або /etc/rc?.d 

Скрипти чи директорії із скриптами, що виконуються при старті системи, чи при зміні робочого рівня. Детальна інформація по цих файлах (директоріям) дається в розділі про init . 

/etc/passwd 

База даних користувачів системи. Поля бази містять ім'я користувача в системі, справжнє ім'я користувача, домашню директорію, закодований пароль та іншу інформацію про кожного з користувачів. Формат файлу описаний в сторінці підказки passwd . 

/etc/fdprm 

Таблиця параметрів гнучкого диску. Описує як виглядають різні формати гнучких дисків. Використовується setfdprm . Більше інформації можна отримати з сторінки підказки setfdprm . 

/etc/fstab 

Перелічує всі ті файлові системи, які монтуються автоматично при запуску системи командою mount -a (із скрипту /etc/rc чи подібного до нього за призначенням). В Лінаксі містить також інформацію про облаcті свопінґу, що автоматично використовуються при виконанні команди swapon -a. Більш детальна інформація доступна в розділі і в сторінці підказки mount . 

/etc/group 

За призначенням та форматом подібний до файлу /etc/passwd , але описує групи користувачів замість індивідуальних даних про них. Див. сторінку підказки group . 

/etc/inittab 

Файл конфіґурації init . 

/etc/issue 

Текст, який виводиться на екран командою getty при реєстрації в системі. Найчастіше містить короткий опис системи або запрошення до системи. Склад цього файлу залежить від бажання системного адміністратора. 

/etc/magic 

Файл конфіґурації для команди file . Він містить в собі опис різних форматів файлів. Базуючись на цих форматах file визначає тип файлу. Див. сторінки підказок по magic та file для повного опису. 

/etc/motd 

Фраза дня 22. Ця фраза автоматично виводиться на екран після успішної реєстрації в системі. Зміст запису в файлі залежить від бажання системного адміністратора. Часто використовується для того, щоб донести якусь інформацію до кожного користувача, таку як, наприклад, попередження про вимкнення чи профілактику системи. 

/etc/mtab 

Список змонтованих в даний момент файлових систем. Напочатку цей файл створюється скриптами при загрузці системи. Після загрузки він автоматично поновлюється командою mount . Цей файл використовується тоді, коли потрібно отримати список змонтованих на даний час файлових систем, як, наприклад, при використанні команди df . 

/etc/shadow 

"Тіньовий" файл паролів. Є в системах з встановленою підтримкою тіньових паролів. При використанні тіньових паролів, зашифровані паролі зберігаються в /etc/shadow замість /etc/passwd . Перший з цих двох файлів на відміну від останнього закритий для прочитання для всіх крім користувача root. Це підвищує безпеку системи і покращує захист від злому паролів. 

/etc/login.defs 

Файл конфіґурації для команди login . 

/etc/printcap 

Файл подібний до /etc/termcap , але містить описи принтерів. Має інший синтаксис. 

/etc/profile , /etc/csh.login , /etc/csh.cshrc 

Файли, які виконуються при реєстрації в системі командними оболонками Бьорна та Сі. Ці файли дають системному адміністратору можливість встановити однакові початкові параметри для всіх користувачів системи. Див. сторінки підказки до відповідних командних оболонок. 

/etc/securetty 

Визначає безпечні термінали, тобто, такі термінали, з яких дозволено реєстрацію в системі користувачеві root. В більшості випадків в цьому файлі вказуються тільки віртуальні термінали системи. Злом системи через мережу або модем стає неможливим (або, як мінімум, набагато важчим). 

/etc/shells 

Перелічує командні оболонки "з довірою" 23. Команда chsh дозволяє користувачам змінювати їх початкову програмну оболонку. Але команда змінить командну оболонку тільки на ту з них, яка є в цьому файлі. Процес ftpd - процес, що забезпечує FTP сервіс на машині, буде перевіряти, чи є оболонка користувача в списку /etc/shells і не дозволить зареєструватися в системі тим користувачам, чиїх оболонок тут нема. 

/etc/termcap 

База даних властивостей терміналів. Цей файл описує які ``ESC-послідовності'' використовуються при роботі з тими чи іншими терміналами. ``ESC'' послідовності будуть працювати тільки для одного типу терміналу. Тому програми пишуться таким чином, щоб замість того, щоб безпосередньо виводити ``ESC'' символи на екран, вони відшукують потрібну послідовність у базі /etc/termcap . У результаті більшість програм може працювати з переважною більшістю терміналів. Для більш повної інформації з цього питання зверніться до сторінок підказок з termcap , curs_termcap та terminfo .
Директорія /dev
Директорія /dev містить файли спеціальних пристроїв для більшості можливих пристроїв. Всі файли пристроїв носять назви відповідно до спеціальних домовленостей. Всі вони описані в списку пристроїв (див. Linux Device List). Файли пристроїв створюються під час установки системи, або після цього за допомогою скрипта /dev/MAKEDEV . Скрипт /dev/MAKEDEV.local - це скрипт, що створюється системним адміністратором і який створює тільки ті файли пристроїв, які є властивими для даної системи (тобто ті, що не є складовими стандартного /dev/MAKEDEV , такі, як файли драйверів нестандартних апаратних засобів).


Файлова система /usr

Часто файлова система /usr досить велика, через те, що всі програми встановлюються саме тут. Всі файли, що знаходяться в /usr попадають сюди при установці Лінакса, локально встановлені програми та всі інші речі часто попадають в /usr/local . Завдяки цьому легко можна поновити систему при появі нової версії, або навіть встановити повністю нову систему. При цьому не потрібно встановлювати всі програми з самого початку. 

Нижче подано деякі з піддиректорій, що лежать "нижче" директорії /usr (деякі з менш важливих опущені, детальніша інформація міститься в FSSTND). 

/usr/X11R6 

Система X Window (всі її файли). Для полегшення розробки та встановлення X, всі X файли не були включені в систему вцілому. 24 Вниз від /usr/X11R6 "росте" ціле дерево подібне до того, що є внизу під /usr . 

/usr/X386 

Подібна до /usr/X11R6 директорія, але призначена для версії X11 Release 5. 25 

/usr/bin 

Майже всі команди, що ними користується користувач. Деякі команди знаходяться також в /bin та /usr/local/bin . 

/usr/sbin 

Команди для системної адміністрації, які не потрібні в кореневій файловій системі, наприклад, більшість програм серверів. 

/usr/man , /usr/info , /usr/doc 

Сторінки підказки 26, документи інформації 27 GNU та різноманітні файли документації (відповідно). 

/usr/include 

Файли заголовків для програм на мові Сі. Насправді, все це повинно-б бути десь в глибинах /usr/lib , але традиція перемагає і файли знаходяться тут. 

/usr/lib 

Файли даних для програм та підсистем, які не змінюются в процесі роботи (включаючи деякі загальносистемні файли конфіґурації). Назва /lib походить від "бібліотека" 28 - початково тут зберігалися бібліотеки для програмування. 

/usr/local 
Місце, де встановлюються специфічні для даної системи програми та інші файли.

Файлова система /var

Файлова система var зберігає дані, які змінюються при звичайній роботі системи. Ці дані є специфічними для кожної окремо взятої системи, тобто вони не використовуються спільно кількома комп'ютерами в мережі. 29 

/var/catman 

Кеш для відформатованих за потребою сторінок підказок. Неформатовані тексти сторінок підказок звичайно зберігаються під /usr/man/man* . Деякі строрінки можуть бути встановленими в уже відформатованому вигляді, і зберігаються вони в /usr/man/cat* . Але інші сторінки потрібно відформатувати перш, ніж переглядати. Після форматування такі стрінки зберігаються в /var/man , тобто при наступному перегляді вже не потрібно чекати повторного форматування. Директорію /var/man потрібно час від часу спорожняти так само, як це робиться для тимчасових директорій. 

/var/lib 

Файли, які змінюються при нормальній роботі системи. 

/var/local 

Змінні дані для програм, які встановлені в /usr/local (тобто програм встановлених системним адміністратором). Зауважимо, що навіть локально встановлені програми повинні користуватися іншими директоріями під /var коли це їм необхідно. 

/var/lock 

Файли "замків" 30. Багато які з програм відповідно до загальної домовленості створюють замки в /var/lock , щоб вказати, що той чи інший спеціальний файл є замкненим в даний момент (під час роботи даної програми). Інші програми, помітивши замок не намагатимуться користуватися пристроєм, якщо його спеціальний файл замкнено. 

/var/log 

Файли реєстрації 31різноманітних програм, особливо програм login (/var/log/wtmp , в якому містяться записи про всі реєстрації (входи) в систему та виходи з неї) та syslog (/var/log/messages , в якому записуюються повідомлення від ядра системи та системних програм). Файли в /var/log потенційно можуть зростати нескінченно, і від адміністратора вимагається спорожняти їх через певні проміжки часу. 

/var/run 

Файли, що містять інформацію про систему від одного старту системи до іншого. Так /var/run/utmp містить інформацію про особ, які користуються системою в даний момент. 

/var/spool 

Директорії для черг електронної пошти, новин, принтерів та інших можливих черг. Кожна окрема черга має свою власну директорію під /var/spool , тобто поштові скриньки користувачів зберігаються в /var/spool/mail .32 

/var/tmp 
Великі тимчасові файли або такі, яким дозволено жити довше, ніж тим, що живуть в /tmp . (Хоча системний адміністратор може також заборонити занадто довге перебування і в /var/tmp також.)


Файлова система /proc

Файлова система /proc є ілюзорною. Вона не існує на диску. Замість цього ядро створює "зображення" файлової системи в пам'яті. Використовується вона для надання інформації про систему (початково використовувалася для надання відомостей про процеси, звідси її назва). 33 Пояснення до деяких з її важливіших файлів та директорій подано далі. Подробиці /proc описані в сторінці підказки по proc . 

/proc/1 

Директорія з інформацією про процес з номером 1. Кожен процес має власну директорію в /proc . Назва директорії відповідає номеру процесу. 

/proc/cpuinfo 

Інформація про процесор, така як його тип, виробник, модель та виробнича потужність. 

/proc/devices 

Список драйверів пристроїв сконфіґурованих в працюючому ядрі на даний момент . 

/proc/dma 

Показує які канали DMA (прямого доступу до пам'яті) 34 використовуються на даний момет. 

/proc/filesystems 

Файлові системи сконфіґуровані в ядрі. 

/proc/interrupts 

Показує які перепини 35 знаходяться в користуванні. 

/proc/ioports 

Які порти вводу/виводу36 знаходяться в використанні. 

/proc/kcore 

Точний образ фізичної пам'яті системи. Цей образ має точнісінько такий розмір, як і фізична пам'ять в комп'ютері, але не забирає ніякої пам'яті у системи. Цей образ створюється "на льоту" в той час, як програми звертаються до пам'яті. (Пам'ятайте: жоден файл чи директорія, які знаходяться в /proc не займають жодного байта пам'яті на диску чи в оперативній пам'яті (до тих пір поки Ви не скопіюєте їх куди-небудь). 

/proc/kmsg 

Повідомлення, які видаються ядром. Крім цього вони також перенаправляються в syslog . 

/proc/ksyms 

Таблиця символів ядра. 

/proc/loadavg 

``Середня завантаженість'' системи. Три позбавлені змісту індикатори, які показують наскільки система завантажена.37 

/proc/meminfo 

Інформація про користування пам'яттю, як оперативною, так і свопінґом. 

/proc/modules 

Завантажені в даний момент модулі ядра. 

/proc/net 

Інформація про протоколи мережі. 

/proc/self 

Символічна ссилка на директорію процесу тої програми, яка в даний момент заглядає в proc . Якщо два процеси одночасно дивляться в /proc , обидва з них отримують по власній ссилці. В основному це зроблено для зручності, щоб дати можливість програмам потрапляти у власні директорії процесів. 

/proc/stat 

Різноманітна статистика системи, така як, скажімо, кількість нестач сторінок пам'яті38 з часу вмикнення системи. 

/proc/uptime 

Час, на протязі якого система працює. 

/proc/version 

Версія ядра. 

Варто зазначити, що хоча файли з /proc є звичайними текстовими файлами, їх фомат не завжди легкий для людського ока. Тому багато які з команд роблять тільки те, що читають файли в /proc і видають їх на екран у ``людському'' форматі. Наприклад, команда free читає файл /proc/meminfo та конвертує його в представлення пам'яті в кіло та меґа байтах та додає від себе деяку інформацію.
Категорія: WINDOWS | Додав: asdewq (30.03.2010)
Переглядів: 1464 | Теги: Файлова система | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Усі смайли
Код *:



Недавні статті про Рахівщину та про Гуцульщину


Районний конкурс читців "Ми діти...
Гуцульська шкатулка для короля Швеції
Про походження назви “гуцул” та “Гуцу...
Територія і розселення гуцулів
Гуцульщина в далекому минулому
Початок заселення (колонізації) Гуцул...
Заняття гуцулів у давнину + Відео
Селянсько-козацькі повстання і гуцули
Хмельниччина і гуцули
Опришківський рух. Олекса Довбуш. Сор...
Солеваріння на Гуцульщині, як один із...
Початки поширення освіти на Гуцульщин...
Міні профіль




Читати повідомлення ()

Гість,
ми раді вас бачити.
Будь ласка зареєструйтесь
або авторизуйтесь!

Логин:
Пароль:


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Сьогодні сайт відвідали:
Вова, леська
Позашкільна ОСВІТА
Відео
00:10:13

Вистава "Моя Україна"

  • Перегляди:
  • Всього коментарів: 0
  • Рейтинг: 0.0

Рахівщина має ТАЛАНТ - Красива заставка в стилі 20 ст. FOX

  • Перегляди:
  • Всього коментарів: 0
  • Рейтинг: 0.0
00:20:52

Створити вебінар - Рахів

  • Перегляди:
  • Всього коментарів: 0
  • Рейтинг: 0.0

На Рахівщині пройшла "Віфлиємська зірочка-2016"

  • Перегляди:
  • Всього коментарів: 0
  • Рейтинг: 5.0
Ваша дислокація










Можливо Вас зацікавить


[07.03.2011] [Педагогіка]

Афоризми ВЕЛИКИХ людей (10692)

[12.01.2011] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Мова гуцулів (7799)

[26.11.2010] [Педагогіка]

Художньо-естетичний розвиток Образотворча діяльність (добірка дидактичних ігор) (7417)

[11.01.2011] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Гуцульське вбрання. Чоловічий і жіночий одяг (6448)

[30.03.2010] [WINDOWS]

Секрети в контакті. Краща підбірка секретів сайту вконтакте.ру (5455)

[30.12.2010] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Гуцульські народні звичаї, свята та обряди. Полонинський хід (5254)

[05.05.2010] [Науковий всесвіт]

Проблеми глобального потепління для України (4581)

[24.02.2010] [WINDOWS]

Стандартні комбінації клавіш Windows. (4516)

[10.01.2011] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Різдво Господнє. Інші свята зимового циклу (4464)

[26.12.2010] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Помешкання і будівлі гуцулів. Інтер’єр житлових приміщень (4454)


 

 

 

Contact  

Книга для гостей  

Контактна інформація  

Зворотній зв'язок  

Ваш IP: 54.221.9.6

  Рахівський РБДЮТ © 2009 - 2018   

Карта сайта - sitemap.xml

  Informations

  Про РБДЮТ

  Історія РБДЮТ

  Керівництво

 

 

 

 

Використовуються технології uCoz