Вівторок, 20.11.2018, 19:19
Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS

Рахівський районний будинок дитячої та юнацької творчості

 










Категорії
Національно-патріотичне виховання [1]
Робота установи за Національно-патріотичним напрямком
Педагогіка [22]
ВЧИТЕЛЮ Інформатики [3]
Збірка уроків та практичних робіт по інформатиці. Розробки уроків по інформатиці для школи та позашкільного навчання. Нормативно правова документація.
ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО [54]
Тут Ви знайдете все про Гуцулів
Легенди нашого краю [52]
Тут Ви знайдете легенди Рахівщини та Закарпаття в цілому...
WINDOWS [42]
Науковий всесвіт [7]
Банк "Обдарована дитина" [28]
МЕНЮ
Новини ОСВІТИ
Архів
Випадкові ФОТО
        
День св.Валентина
        
Коренепластика
        
Змагання з пішохідного туризму-21.05.2009 р
        
Шейпінг
        
Старе місто РАХІВ
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Наша Кнопка

Рахівський РБДЮТ - РАХІВ
Код кнопки


Зробити самому

Бібліотека онлайн

Головна » Статті » ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО

У категорії матеріалів: 54
Показано матеріалів: 41-50
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 »

Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам

Гуцули відрізняються також своєю мовою.

Тримбіта Гуцулів - мова ГУЦУЛА

Гуцульський говір має багато власних відмін і в фонетиці і в морфології, і в лексиці та синтаксі. У лексиці відбилися особливі румунські і мадярські впливи, поза тим німецькі, грецькі, польські. Збереглося також немало слів і форм їх староруської мови. Гуцули, особливо жінки, говорили протяжно, перетягували поодинокі звуки, а се надавало говорові деякої співзвучності.

Гуцули використовували деякі оригінальні вислови, не зрозумілі тим, хто не знайомий з цим народом зблизька.  Кожен гуцул, вітаючись, сміливо казав: "А чи миром, братчику?” На запитання відповідали:

ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО | Переглядів: 7799 | Додав: asdewq | Дата: 12.01.2011 | Коментарі (0)

Фото: гуцульська одежа

Дуже оригінальна і мальовнича гуцульська одежа ( ноша ). Вона відрізняється на стільки від інших типів ноші, що коли гуцули появлялися де-небудь поза своєю територією, то звертали на себе загальну увагу. Перед усім, вона була коротка, легка та тепла. Такої вбері вимагав гористий терен, де треба скакати по камінню, перелазити часто плоти і повалені дерева, вискакувати та зсідати з коня, а також нерівномірне підсоння, в якім бувають дуже гарні дні і холодні ночі. При тім, вона було сильно барвистою. Тому здалека впадала в очі. Переважали у ній біла, чорна   барви (кольори), що гарно відбивалися зимою од білого снігового фону, а влітку– од  зеленого трав’янистого.

Одежа чоловіка виглядала так: біла льняна, коротка сорочка (коротша від опущеної до низу руки), з обшивкою (ошийником) на шиї і вузькими дудами. Обшивка і дуди були вишивані. Білі льняні або конопляні портяниці, поверх яких натягувалися гачі з чорного або червленого сукна, рідко білого, а над ріками Прутом і Тисою – іноді синього для домашньої роботи. Пояс оперезувався  чересом, вужчим або ширшим. У гуцулів, що...

ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО | Переглядів: 6448 | Додав: asdewq | Дата: 11.01.2011 | Коментарі (0)

Різдво Господнє, тобто Боже народження (Ісуса Христа), гуцули осібно святкували тим, що на Святий вечір перед вечерею кожний газда робив по одному пострілові. У сам же день Різдва Господнього, післдя святої служби всі приходили до священика. До хати (парафії)  насамперед ішов дуже старий гуцул з бідного стану і вітав панотця поцілунками у руку і в праве ремено. Жінки чекали на ганку, а чоловіків священик частував, як правило, горілкою з медом і калиною; закуска, якщо не йшлося про гонор, – чисто символічна. Молодь під музику танцювала, а потім церковні братства ходили селом і колядували, а також співали, грали, танцювали і гостилися, хто як міг. Назбирані гроші обертали на покриття різних церковних видатків, на світло (свічки) чи образи. Колядки у них, як правило, були імпровізовані, де кожен зворот закінчувався словами: "Ой дай Боже!”. Колядок, співаних на долах, гуцули не мали...
ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО | Переглядів: 4464 | Додав: asdewq | Дата: 10.01.2011 | Коментарі (1)

    Великдень Воскресіння. Інші свята Великодного циклуВеликдень Воскресіння, чи велику ніч Воскресіння Господнього,  усі гуцули святкували дуже урочисто. У великодну суботу при заході сонця, біля кожного подвір’я на пагорбку можна було побачити великий вогонь. Ватра палала аж до ранкової зорі, певно на пам’ять про вогнище, яке палила сторожа біля гробу Воскреслого. Коли ж вогонь гаснув, гуцули зі своєю родиною, у святкових строях вирушали у похід до церкви. Робилося це тихо і поважно. Отець дому, або дід їхав на коні попереду, а молоді – за ним. Усередині рухалася господиня дому з конем, обвішаним різним печивом, званим паскою, схованим у двох  великих дерев’яних посудинах. На далеких під’їздах до церкви зсідали з коней і далі йшли пішки, простоволосі. Коней прив’язували на священиковому дворі чи до дерева на цвинтарі. Свої паски гуцули розкладали так, щоб кожен пагорбок біля церкви становив осібну групу. Тривало шанобливе мовчання. З наближенням панотця, що йшов до церкви, на їх обличчях з’являвся урочистий вираз. Усі зразково слухали службу, а коли священик починав співати: "Христос Воскрес із мертвих”, падали навколішки часто по 50 і більше раз. Після святої   служби наставало свячення паски, при якому треба було краплями свяченої води загасити свічку, яка горіла на хлібі. Ледве священик встигне покропити останню паску свяченою водою, як парафіяни скоренько складали свою їжу на коней. При цьому, тричі хрестячись і промовляючи: "Христос воскрес”, а у відповідь чуючи: "Воістинно воскрес”, гуцули вітали один одного. Далі всі всідалися на коней і гнали їх галопом додому, бо вірили, що який ґазда першим прибуде на грунь (вершину пологої невисокої гори), той у поточному році буде...
ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО | Переглядів: 3105 | Додав: asdewq | Дата: 08.01.2011 | Коментарі (0)

За віросповіданням гуцули, з часу заселення краю по ХVІ ст., були православними або християнами грецького, східного чи візантійського обряду. І перші храми на Гуцульщині були православними. З прийняттям  у 1596 році Брестської унії на Галичині і Буковині, поляки почали поширювати серед населення греко-католицьку церкву або унію. На Закарпатській Гуцульщині це почалося з 1646 року коли була прийнята Ужгородська унія. Тут австрійські та угорські власті теж примушували гуцулів відвідувати уніатські храми, які забирали у православних, або будували нові, уніатські.

Гуцули дуже нетерпимі до змін церковних обрядів, але, у зв’язку з тим,   що вони були дуже богомольні і любили ходити до церкви, то частина з них почала приймати греко-католицизм. Тим більше, що богослужіння тут велося, як і раніше, церковною (старослов’янською) мовою і свята одні і ті ж. Але значна кількість гуцулів продовжувала сповідати православну віру, яка була тоді поза законом. Досить часто між віруючими обох конфесій виникали суперечки, незгоди і сварки, що було вигідно тодішнім властям, які прагнули ще більше закабалити населення гірського краю...

ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО | Переглядів: 3120 | Додав: asdewq | Дата: 07.01.2011 | Коментарі (0)

Невичерпне джерело вірувань особливо показують обряди.

       Доказує се вже обряд народин. Ледве дитина зав’яжеться, а вже 12 судців судили їй, чи має вродитися доношена , чи недоношена, жива чи мерла. По народженню судили їй долю і призначали одну звізду; "поки та звізда світить, доки дитина жиє, як упаде, людина вмирає”. Коли помирала нехрещена дитина, літала сім літ по світі і просила хресту. Коли хто почув і охрестив, вона ставала ангелом, коли не почули, дитина ставала по сімох літах нявкою.

Коли дитина виросла і стала парубком чи дівкою, тоді починалася її любов – то з цим зв’язувалися  нові вірування. Насамперед, треба було довідатися, хто має бути суджений, а до цього вдавалися найліпше увечері на святого Андрія та на святий вечір з їх різними ворожбами. Коли ж уже зналося, треба приворожити до себе; коли милий або мила хотіли зрадити одне одного, треба не допустити до того; коли родичі повінчають проти волі, треба було знати, як нелюба або нелюбої збутися… В часі вінчання знову ціла серія вірувань, які мали на меті зробити подружжя щасливими, згідливими і заможними...

ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО | Переглядів: 3926 | Додав: asdewq | Дата: 05.01.2011 | Коментарі (0)

          У людському житті після радості часто настає смуток і, особливо, коли це зв’язано  з похороном. Після святої сповіді і останнього помазання (святим єлеєм), кожного померлого, навіть найбіднішого, клали у чистому святковому вбранні на лаву. Не вдягали лише ременя. Капелюх клали у головах, біля церковного хреста і свічок. На другий день мерця клали до труни (копершова). Вечорами біля нього збиралися рідні й сусіди; сиділи так до пізньої ночі. Дяк читав псалми, а коли завершував, – роздавали горілку. Молодь бавилася "грушкою” (ігри, які різняться за часом та місцем бавлення – весняні гуляння, весілля, похорон). Сусіди жалібно трембітали, коло хати горіла велика ватра. У домі всі дуже плакали, хоч той плач іноді був вимушеним, хіба що, коли б мати дітей осиротила. Дівчата на знак жалоби розпускали волосся, а чоловіки ходили простоволосі. Гуцули поважали померлого, а тому прагнули, аби в хаті спочивав дві доби, а на третю хоронили. Коли ж наближався священик з процесією  для відпровадження тіла, здіймалися великий плач і голосіння. Якщо це було далеко в горах, то влітку священик їхав на коні, а взимку йшов за допомогою "раків” (підков). Звичайно, дві або три трембіти сигналізували про те, що йшов похорон. Якщо ж померлий жив далеко від церкви, на віддалі 5 чи 8 годин ходу, запалювали лучницю. Відспівавши померлого в хаті, мерця виносили. На подвір’ї прикриту труну обв’язували коцом (шерстяною ковдрою, ліжником). Померлого в давнину везли на санях навіть влітку, які тягли воли, а пізніше несли на плечах 4 чоловік на двох довгих дрюках. Коли все уже було готове до відходу, всі підходили до труни, а найближчі рідні...
ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО | Переглядів: 3890 | Додав: asdewq | Дата: 03.01.2011 | Коментарі (0)

Весілля на ГуцульщиніУ гуцулів існували й оригінальні весільні звичаї. Проминаючи оті кінні запросини на весілля від хати до хати, оте плетіння вінків для князя і княгині (молодого і молодої), завжди з пістолетною стріляниною, згадаємо лише чудову мить, коли наречена в день шлюбу всідалася на коня. Убрана вона була в червонястий сардак з трьома чи чотирма рядами галунів (різних прикрас), у чорні чи жовті чоботи з кутасиками (прикрас у вигляді китиць). На плечі накидали гуглю (шерстяну накидку), а на голову – вінок з барвінку, прикрашений  позліткою і срібними монетами. У ту мить, як наречена при допомозі старшого дружби сідала верхи на коня, батьки посипали її голову пшеницею, а вінок злегка намазували медом. Тим же медом намащували молодим вуста, коли вони верталися із вінчання, а також уста весільній челяді.  Зашлюблених з коней знімали разом із сідлами, зачинався танець. То за звичай – коломийка під гру скрипки, цимбал та сопілки і спів.

Коли молода йшла до шлюбу, за нею молодий на коні віз весільний букет, який звався...

ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО | Переглядів: 3503 | Додав: asdewq | Дата: 31.12.2010 | Коментарі (0)

     Про гуцулів - Полонинський хідУ праці "Про гуцулів” С.Витвицький писав, що вони мали  чимало різних звичаїв як суто родинного характеру, так і громадського. Вони значно різняться від звичаїв інших частин України. Давнє прислів’я "Що край, то обичай” гуцули вживали на свій манер: "Що грунь, то инча встанова” чи "Хата инча, гадка инча”.

Урочистість, звана полонинським ходом, поширена поміж усіх гуцулів, що не характерно для інших частин України. Мешканці Східних Карпат навесні, як правило  у середині червня, зі своєю худобою вибиралися на полонину, де перебували там аж три і більше місяців. Свято проводів розпочиналося тоді, як на схилах Чорногори розставав сніг  і починала зеленіти трава. Звичайно це було перед Зеленими святами (Русаліями). Тривало ж воно 8-10 днів. Тоді на Гуцульщині була велика радість...

ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО | Переглядів: 5254 | Додав: asdewq | Дата: 30.12.2010 | Коментарі (0)

сплав лісу по ріціГуцули завжди були  дуже вправними  лісовими робітниками. Крім лісорозробок,  у наших горах, вони на лісові роботи часто виїздили до Семигороду, Румунії, Чехії а іноді аж до Боснії.  Працюючи, зрубували дерева, корували їх і спускали з гір в долину аж до річок. Там збивали дараби та бокори і сплавляли їх річками. Давніше доходили часом аж до Галацу на Дунаї Черемошем і Прутом, а Тисою та Дунаєм  аж до Сербії.

Говорячи про спуск деревини, належить згадати про ризи. Коли дерева зрубували у таких неприступних місцях, що звідти їх не можна забрати, збивали дерев’яними чопами (для чого свердлили дерева свердлом) окремі довгі корита, що простягалися із гір  в долину і на кілька  кілометрів.. Наперед...

ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО | Переглядів: 2049 | Додав: asdewq | Дата: 29.12.2010 | Коментарі (0)






Недавні статті про Рахівщину та про Гуцульщину


Районний конкурс читців "Ми діти...
Гуцульська шкатулка для короля Швеції
Про походження назви “гуцул” та “Гуцу...
Територія і розселення гуцулів
Гуцульщина в далекому минулому
Початок заселення (колонізації) Гуцул...
Заняття гуцулів у давнину + Відео
Селянсько-козацькі повстання і гуцули
Хмельниччина і гуцули
Опришківський рух. Олекса Довбуш. Сор...
Солеваріння на Гуцульщині, як один із...
Початки поширення освіти на Гуцульщин...
Міні профіль




Читати повідомлення ()

Гість,
ми раді вас бачити.
Будь ласка зареєструйтесь
або авторизуйтесь!

Логин:
Пароль:


Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Сьогодні сайт відвідали:
Вова, леська
Позашкільна ОСВІТА
Відео
00:10:13

Вистава "Моя Україна"

  • Перегляди:
  • Всього коментарів: 0
  • Рейтинг: 0.0

Рахівщина має ТАЛАНТ - Красива заставка в стилі 20 ст. FOX

  • Перегляди:
  • Всього коментарів: 0
  • Рейтинг: 0.0
00:20:52

Створити вебінар - Рахів

  • Перегляди:
  • Всього коментарів: 0
  • Рейтинг: 0.0

На Рахівщині пройшла "Віфлиємська зірочка-2016"

  • Перегляди:
  • Всього коментарів: 0
  • Рейтинг: 5.0
Ваша дислокація










Можливо Вас зацікавить


[07.03.2011] [Педагогіка]

Афоризми ВЕЛИКИХ людей (10692)

[12.01.2011] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Мова гуцулів (7799)

[26.11.2010] [Педагогіка]

Художньо-естетичний розвиток Образотворча діяльність (добірка дидактичних ігор) (7416)

[11.01.2011] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Гуцульське вбрання. Чоловічий і жіночий одяг (6448)

[30.03.2010] [WINDOWS]

Секрети в контакті. Краща підбірка секретів сайту вконтакте.ру (5455)

[30.12.2010] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Гуцульські народні звичаї, свята та обряди. Полонинський хід (5254)

[05.05.2010] [Науковий всесвіт]

Проблеми глобального потепління для України (4580)

[24.02.2010] [WINDOWS]

Стандартні комбінації клавіш Windows. (4515)

[10.01.2011] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Різдво Господнє. Інші свята зимового циклу (4464)

[26.12.2010] [ГУЦУЛЬЩИНОЗНАВСТВО]

Помешкання і будівлі гуцулів. Інтер’єр житлових приміщень (4454)


 

 

 

Contact  

Книга для гостей  

Контактна інформація  

Зворотній зв'язок  

Ваш IP: 54.221.9.6

  Рахівський РБДЮТ © 2009 - 2018   

Карта сайта - sitemap.xml

  Informations

  Про РБДЮТ

  Історія РБДЮТ

  Керівництво

 

 

 

 

Використовуються технології uCoz